Справа №2-1475/08

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2008 року     м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі     головуючого - судді     Болибок Є.А.

при секретарі     Бондаренко А.В.

за участю     позивача     ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У позовній заяві позивач зазначив, що він перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 15.04.1995 року. Від подружнього життя мають неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом з матір'ю та знаходяться на її утриманні, і після розірвання шлюбу теж будуть проживати з відповідачкою. Причиною розпаду сім'ї стало те, що у нього з відповідачем різні характери та погляди на життя. Подружжя існує тільки формально. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинились ще з липня 1996 року. Сім'я розпалась остаточно і відтворена бути не може.

Відповідач позов визнала у повному обсязі, подавши до суду письмову заяву, в якій зазначила, що з вимогами позовної заяви згодна, заперечень проти задоволення позову не має, просить справу розглядати у її відсутність.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Стороні роз'яснені наслідки відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, просив шлюб розірвати.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-ВЛ №091740, виданого Комінтернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, 15 квітня 1995 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зроблено актовий запис №218.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про розірвання шлюбу, з наступних мотивів.

Сторони, створити міцної сімї за час спільного проживання не змогли внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинились, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їх дітей.

Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч.3  ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно доч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.3 ч.1  п.5 п.п. б) абз.2 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93, витрати по реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача, відповідача від цих витрат звільнити.

На підставі ст. ст. 104 ч. 2, 105 ч.3, 112 ч. 2 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130 ч.4, 174 ч.4, 208, 209, 212-215ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 квітня 1995 року Комінтернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №218 - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок, ОСОБА_1 1.В. від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.