Справа № 22 Ц- 1427 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Биба Ю.В.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
РІ Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого – Хопти С.Ф.
Суддів - Мережко М.В.,Оношко Г.М.
При секретарі – Бобку О.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 28 грудня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-я особа орган опіки та піклування Миронівської райдержадміністрації про вселення в жилий будинок .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року ОСОБА_1 та інтересах свого неповнолітнього сина звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про вселення в будинок АДРЕСА_2.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона перебувала у шлюбі із 1992 року по 2004 рік з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Від шлюбу вони мають сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 посилається ,що і вона і її неповнолітній син зареєстровані у спірному будинку – вона з 1991 року , син із 1992 року.
Власником даного будинку є ОСОБА_4 – мати померлого ОСОБА_5
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2004 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування жилим приміщенням , усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням .
Даним рішенням було встановлено ,що власником будинку є ОСОБА_4
В даний час ОСОБА_1 разом із сином тимчасово проживає у найманій квартирі за адресою ; АДРЕСА_1, оскільки відповідачка створила нестерпні умови для спільного проживання.
В даний час ОСОБА_2 закінчив школу і вступив до Богуславського ПТУ . ОСОБА_2 під час навчання у школі на вихідні завжди їздив в с. Владиславка, до спірного будинку.
З початку 2009 року відповідачка ОСОБА_4 почала чинити перешкоди у користуванні будинком ОСОБА_2, поселила квартирантів , які перестали пускати ОСОБА_2 до будинку.
ОСОБА_1 просила вселити ОСОБА_2 у спірний будинок , визначити йому житлове приміщення у будинку для проживання .
Ухвалою суду від 16 жовтня 2009 року відповідач ОСОБА_4 замінена на відповідача ОСОБА_3 ( а.с. 39).
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 28 грудня 2009 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на його незаконність , та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги .
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суд , відмовляючи в задоволенні позову , виходив з того ОСОБА_1 та її син не набули самостійного права на житло відповідно до вимог закону.
Однак з таким висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, неповнолітній ОСОБА_2 прописаний в спірному будинку з 1992 року , з дня народження.
Відповідно до ст.. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підставі в порядку, передбачених законом.
В установленому законом порядку, ні колишній власник будинку –ОСОБА_4 , бабка ОСОБА_2, ні новий власник будинку –ОСОБА_3 , дядя ОСОБА_2, питання щодо визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилою площею у спірному будинку , або його виселення , не ставили.
В даний час в будинку проживають квартиранти, що створює перешкоди у користуванні будинком неповнолітньому ОСОБА_2, незважаючи на те ,що спірний будинок є його постійним місцем проживання .
Відповідно до ст.. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Враховуючи ,що неповнолітній ОСОБА_2, вселився до спірного будинку на законних підставах, в установленому законом порядку не обмежений у праві користуванні спірним будинком ,і в даний час йому чиняться перешкоди у користуванні будинком, рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим , підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 як діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313-315, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів,-
В и р і ш и л а ;
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 28 грудня 2009 р. – скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-я особа орган опіки та піклування Миронівської райдержадміністрації про вселення в жилий будинок – задовольнити частково.
Вселити неповнолітнього ОСОБА_2 до будинку АДРЕСА_2.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді