АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа №11-а-644/10 Категорія КК: ст.307 ч.2, ст. 364 ч.3
Головуючий у першій інстанції Броновицька О.В.
Доповідач Боголюбська Л.Б.
У Х ВА Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 07 ” квітня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.,
суддів: Боголюбської Л.Б., Дембовського С.Г.,
прокурора Донченка В.І.,
розглянула апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2010 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 21 грудня 2009 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, визнана такою, що не підлягає розгляду.
Суд, визнаючи апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, такою, що не підлягає розгляду, виходив з того, що постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30.12.2009 року вказана апеляція була залишена без руху внаслідок невідповідності вимогам ст. 350 КПК України, прокурору було надано строк для усунення недоліків, але прокурор у встановлений термін недоліків не усунув.
В апеляції на вказану постанову прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, визнати його апеляцію такою, що підлягає розгляду, повернути справу до Деснянського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 351 КПК України, посилаючись на те, що постанова про визнання його апеляції такою, що не підлягає розгляду, як і постанова суду від 30.12.2009 року про залишення цієї апеляції без руху, є незаконними, упередженими, необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції не вказав, які саме пункти ст. 350 КПК України ним були порушені, натомість суд удався до аналізу та оцінки доводів, які були ним наведені на обґрунтування апеляції на постанову суду від 21.12.2009 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 за ч.2 ст. 307 КК України на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 350 КПК України в апеляції зазначаються: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції. Крім того, апеляція прокурора при обґрунтуванні необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Як убачається з тексту апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вона відповідає вимогам вказаної статті і містить в собі відповідні положення. На думку прокурора, що викладена у апеляції, незаконність постанови суду про направлення справи на додаткове розслідування полягає в невірному висновку суду про неможливість усунення недоліків досудового слідства під час розгляду справи судом із зазначенням доводів на її обґрунтування.
Визнаючи апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, такою, що не підлягає розгляду, суддя вдався до аналізу та оцінки доводів апелянта щодо незаконності оскаржуваної постанови про направлення справи на додаткове розслідування, що не входить до компетенції судді суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що постанова судді від 3 лютого 2010 року про визнання апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 353, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року про визнання апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, такою, що не підлягає розгляду, скасувати.
Визнати апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, такою, що підлягає розгляду.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, повернути до Деснянського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 351 КПК України.
С У Д Д І:
__________________ __________________ __________________
Верховець Т.М. Боголюбська Л.Б. Дембовський С.Г.