Справа № 22 Ц – 1366/10 Головуючий у 1-й інстанції Пінкевич Н.С.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого - Хопти С.Ф.
Суддів - Мережко М.В., Оношко Г.М.
При секретарі –Бобку О.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод», третя особа: закрите акціонерне товариство «СК «Професійний захист» про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з названим позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 19 червня 2007 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу автомобіля. 05 січня 2008 року під час руху в даному автомобілі виникла пожежа. В результаті чого автомобіль згорів за лічені хвилини повністю. Пожежа виникла внаслідок недоліків проданого автомобіля. Також вказав, що хоч і договором передбачена передача спорів на розгляд третейському суду, але він не позбавлений права на захист своїх прав і в місцевих судах. Тому просив суд визнати недійсним розділ 9 договору купівлі-продажу автомобіля; розірвати договір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з відповідача вартість товару та матеріальні витрати в розмірі 91639,62 грн.
При розгляді справи позивач позовні вимоги збільшив. Просив суд визнати недійсним розділ 9 договору купівлі-продажу автомобіля №354/276 від 19 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «ЗАЗ»; розірвати договір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з ЗАТ ЗАЗ на його користь вартість товару 89685 грн.; вартість банківських послуг в розмірі 437,50 грн., вартість послуг СТО в розмірі 1517,12 грн., оплату за послуги страхування в розмірі 5318,10 грн., а всього стягнути на його користь 96957,72 грн.; стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 30000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним розділ 9 договору купівлі-продажу автомобіля №354/276 від 19 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Запорізьким автомобілебудівним заводом».
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» на користь ОСОБА_1 вартість автомобіля Сhегу-Тіggо, державний номерний знак НОМЕР_1, - 87500 грн. (вісімдесят сім тисяч п'ятсот грн.) та 5000 грн. (п'ять тисяч грн.) на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Закрите акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2007 року між ЗАТ ЗАЗ та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №354/276 автомобіля модель SQR7206, марки Черри, колір СВВ, загальною вартістю 87500 грн.
Відповідно до п.9 вище вказаного договору усі спори, які можуть виникнути між сторонами цього договору або у зв'язку з ним, будуть передаватись для остаточного врегулювання на розгляд третейського суду «Захист прав».
За ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 18 вищевказаного Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
З огляду на наведе суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що положення договору про вирішення спорів лише третейському суду, обмежує право позивача як споживача, тому дане положення визнано недійсним.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що вартість автомобіля модель SQR7206, марки Черри, колір СВВ на момент укладення договору купівлі-продажу становила 87500 грн., яка була сплачена ОСОБА_1, що підтверджується специфікацією товару, яка є додатком до договору та квитанцією №28 від 19 червня 2007 року.
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08 січня 2008 року (а.с. 14) вбачається, що 05 січня 2008 року в автомобілі Сhегу - Тіggо, державний номерний знак НОМЕР_1, відбулась пожежа, внаслідок чого даний автомобіль згорів. При цьому в автомобілі згоріли і документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до висновку №1616/1617 спеціаліста по обставинах пожежі на автомобілі Сhегу - Тіggо, державний номерний знак НОМЕР_1, осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) на автомобілі НОМЕР_2, знаходився під панеллю приладів, справа від місця розташування радіомагнітоли. Причиною пожежі на даному автомобілі стало виникнення короткого замикання між струмоведучою жилою електричного проводу, який був прокладений разом з іншими проводами під панеллю приладів і, правою металевою стійкою каркасу панелі приладів. Виникнення даного короткого замикання сприяло ушкодження ізоляції зазначеного електричного проводу. Якщо автомобіль з часу його придбання обслуговувався тільки на спеціалізованих СТО, то зазначене ушкодження ізоляції електричного проводу не пов'язано з експлуатацією його власником.
Автомобіль Сhегу - Тіggо, державний номерний знак НОМЕР_1, був застрахований в ЗАТ «Професійний захист». У виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 було відмовлено тих підстав, що за умовами укладеного між ними договору добровільного страхування не визнаються страховими випадками втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі з причин короткого замикання в системі електроживлення.
Під час експлуатації транспортного засобу технічне обслуговування здійснювалось на фірмовому СТО СП ТОВ «Картек-Авто», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 38-40).
Доказів того, що автомобіль Сhегу - Тіggо, державний номерний знак НОМЕР_1, обслуговувався не на спеціалізованому сто не було надано. Крім того, з висновку спеціаліста вбачається, що при проведенні огляду автомобіля не було виявлено деталей або вузлів, які б не були передбачені заводом-виробником.
За ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
У ст.7 Закону передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Відповідно до ст.8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля підлягають задоволенню, так як позивач надав суду достатньо доказів, що підтверджують його вимоги.
З відповідача на користь позивача суд першої інстанції вірно стягнув вартість автомобіля на час укладення договору купівлі-продажу, а не на час постановлення рішення суду.
Більше того, суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат по оплаті банківських послуг в розмірі 437,50 грн., вартість послуг СТО в розмірі 1517,12 грн., оплату за послуги страхування в розмірі 5318,10 грн., оскільки відшкодування цих витрат не передбачено чинним законодавством, вони є добровільними та пов'язані з експлуатацією автомобіля.
Відповідно до п/п 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року зазначив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди позивача, проте помилково застосував норми Цивільного кодексу України, тоді як застосуванню підлягав Закон України «Про захист прав споживачів»
За правилами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому колегія суддів, перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319, ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод»– відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
судді