Справа № 22 Ц - 821 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Галич Ю.М.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого – Хопти С.Ф.
Суддів - Мережко М.В., Гуль В.В.
При секретарі – Зінченко Ю.М.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської Ради Ставищенського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У вересні 2009 р. позивачка звернулася в суд з позовом про визнання права власності на земельну ділянку. Свої вимоги обгрунтовувала тим, що згідно договору купівлі-продажу від 14 грудня 2006 року вона придбала у ПП « Агрофірма Джерело» комплекс нежитлових будівель за адресою ; с. Розкішна, вул.. Шевченка 48-А , який складається з нежитлової будівлі «А» загальною площею 573 кв.м., нежитлової будівлі «Б» площею 23,1 кв.м.. Договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований у Білоцерківському МБТІ .
Відповідно до п.4.1 договору, укладення даного договору є підставою для переоформлення покупцем на своє ім.»я правовстановлюючих документів на право володіння та користування земельною ділянкою площею 0,60 га ,що знаходиться в постійному користуванні продавця , на якій розташований комплекс.
Рішенням Розкішнянської сільської ради від 18 січня 2008 року № 478-05 позивачці наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, однак рішенням тієї ж сільради від 27 серпня 2009 року скасовано рішення від 18 січня 2008 року і позивачці відмовлено в затвердженні технічної документації , з посиланням на ст.. 121 Земельного кодексу України , оскільки на земельній ділянці розташований комплекс нежитлових будівель, і ця земельна ділянка не могла бути передана в порядку безоплатної приватизації.
Позивачка , посилаючись на ст.. 334 ЦК України , вказує ,що у неї виникло право власності на нежитлові будівлі з моменту державної реєстрації, а можливість користуватися ними знаходиться в прямій залежності від можливості користуватися земельною ділянкою, в іншому випадку купівля цих будівель без землі не мала сенсу.
Позивачка вважає, оскільки вона придбала нежитлові приміщення за договором купівлі-продажи, до неї відповідно до вимог ст.. 377 ЦК України та ст.. 120 Земельного Кодексу України , перейшло право власності на земельну ділянку розміром 0,60 га, однак вона позбавлена можливості користуватися земельною ділянкою до встановлення меж у натурі і одержання документу , що посвідчує право на земельну ділянку.
Позивачка просила визнати за нею право власності на земельну ділянку
площею 0,60 га за адресою ; с. Розкішна, Ставищенського району Київської області , вул.. Шевченка , 48 «А».
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2009 р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просять рішення скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 14 грудня 2006 року позивачка придбала у ПП « Агрофірма Джерело» комплекс нежитлових будівель за адресою ; с. Розкішна, вул.. Шевченка 48-А , який складається з нежитлової будівлі «А» загальною площею 573 кв.м., нежитлової будівлі «Б» площею 23,1 кв.м.. Договір посвідчений нотаріусом та зареєстрований у Білоцерківському МБТІ .
Відповідно до п.4.1 договору, укладення даного договору є підставою для переоформлення покупцем на своє ім.»я правовстановлюючих документів на право володіння та користування земельною ділянкою площею 0,60 га ,що знаходиться в постійному користуванні продавця , на якій розташований комплекс.
Рішенням Розкішнянської сільської ради від 18 січня 2008 року № 478-05 позивачці наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, однак рішенням тієї ж сільради від 27 серпня 2009 року скасовано рішення від 18 січня 2008 року і позивачці відмовлено в затвердженні технічної документації , з посиланням на ст.. 121 Земельного кодексу України , оскільки на земельній ділянці розташований комплекс нежитлових будівель, і ця земельна ділянка не могла бути передана в порядку безоплатної приватизації.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Як встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка не перебувала у власності ПП « Агрофірма Джерело» , не виділялася в користування , договір оренди не укладався , державний акт на неї не видався, а тому земельні ділянка не могла бути передана позивачці у власність.
Як встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка належить територіальній громаді с. Розкішна.
Відповідно до ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди, тому доводи позивачів ,що вони набули права на земельні ділянки, які надавались їх брату не грунтуються на законі.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України , позивачка не надала суду доказів , який саме розмір земельної ділянки знаходиться під нежитловими приміщеннями і який розмір земельної ділянки необхідний для обслуговування вказаних приміщень.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку що правових підстав для задоволення позову не має , і питання щодо землекористування спірною земельною ділянкою належить вирішувати і Розкішнянський сільській раді, рішення суду є законним та обгрунтованим, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
У х в а л и л а
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - – відхилити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 листопада 2009 р. – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді