Судове рішення 22Ц-799/10 від 28.04.2010

Судове рішення #8741583

Справа № 22Ц-799/10 Головуючий в суді І інстанції Коваленко Л.В.

Доповідач в суді ІІ інстанції Мережко М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - Хопти С.Ф.

суддів - Мережко М.В., Оношко Г.М.

при секретарі -Зінченко Ю.М.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Подільської сільської ради Баришівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про неправомірні дії чи рішення посадових осіб Подільської сільської ради Баришівського району Київської області.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року до суду з зазначеним позовом звернулась ОСОБА_3

Свої вимоги мотивує тим, що Рішенням сесії Подільської сільської ради Баришівського району Київської області від 25.10.2007 року у неї незаконно було вилучено земельну ділянку якою вона користувалась з 1988 року та передали її у власність громадянину ОСОБА_4. Просить суд скасувати рішення Подільської сільської ради Баришівського району Київської області від 25.10.2007 року про передачу громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Зобов'язати виконком Подільської сільської ради Баришівського району Київської області надати їй дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,29 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі набуття права на земельну ділянку за давністю користування та стягнути з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 (десять тисяч) гривень, завданої внаслідок неправомірних дій посадових осіб Подільської сільської ради Баришівського району Київської області.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка з родиною з 1987 року по 2005 рік проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідками № 84,85 від 10.08.2009 року виданими Подільською сільською радою Баришівського району Київської області. Будинок в якому проживала родина перебував в на балансі Подільської сільської ради Баришівського району Київської області, тобто в комунальній власності села, як будинок медпрацівника. За даним будинком числилась земельна ділянка розміром 0,29 га, якою родина позивачки користувалась під час проживання в будинку. В 2005 році будинок згорів, родина позивачки перейшла проживати в будинок чоловіка позивачки ОСОБА_6, розташований за адресою АДРЕСА_2 Земельною ділянкою родина позивачки користувалась до 2006 року.

ОСОБА_3 до Подільської сільської ради Баришівського району Київської області з заявами про виділення їй в користування земельної ділянки до 2007 року не зверталась, та будь-яких земельних ділянок на території Подільської сільської ради їй в користування не виділялось.

Чоловіку позивачки ОСОБА_6 наказом № 158 від 18.05.1988 року по совхозу ім.. Комінтерну с. Поділля, було виділено огород в кількості 0,12 га що прилягає до його будинку. Проте в наказі не зазначено за якою саме адресою виділена земельна ділянка, а оскільки в 1987 році згідно по господарської книги ОСОБА_6 був прописаний в АДРЕСА_2, дана земельна ділянка не могла бути виділена біля АДРЕСА_1 господарський номер на даний будинок було відкрито лише в 1991 році особовий рахунок НОМЕР_1 книга 3 (ст.74.)

Таким чином позивачка не надала суду жодних доказів того, що земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 виділялась їй в користування. Щодо набуття права власності на землю шляхом відкритого та безперервного користування земельною ділянкою на протязі більше як 15 років, то ст. 119 Земельного кодексу України - набуття права власності на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) введена у Земельний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2002 року. Оскільки, до набрання чинності Земельного кодексу у чинній редакції не було правової норми щодо набувальної давності, то позивачка не може набути права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, так як до часу звернення в суд не пройшло 15 років.

Оскільки позивачка не є власником земельної ділянки, то посилання позивачки на ст.393 ЦК України є недоречними, тому що дана стаття передбачає визнання незаконним та скасування правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання рішення сесії Подільської сільської ради Баришівського району Київської області від 25.10.2007 року про передачу громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Баришівського району Київської області незаконним та скасування його.

Також суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що не підлягає до задоволення і вимога позивачки про стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачка не надала суду доказів спричинення їй відповідачем такої шкоди та його вини в разі наявності такої шкоди.

За правилами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому колегія суддів, перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319, ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

судді