Справа № 22Ц-1156/10                                                               Головуючий в суді І інстанції  Голуб А.В.

                                                                                                    Доповідач в суді ІІ інстанції   Мережко М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   - Хопти С.Ф.,

суддів              -Мережко М.В., Оношко Г.М,

при секретарі:  Бистрій Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2009 року у справі за  позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: відділ реєстрації громадянства і реєстрації фізичних осіб Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області, служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про виселення та усунення перешкод в користуванні  житлом,-

        Заслухавши   доповідь судді  апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-                

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона є  власником АДРЕСА_1 Позивачка вказувала на те, що разом з нею у вказаній квартирі проживає її син ОСОБА_4, його співмешканка ОСОБА_5 та їхній син ОСОБА_6                     2000 року народження. Позивачка також вказувала на те, що останнім часом між                     ОСОБА_4 та ОСОБА_5 систематично виникають сварки, скандали, які переходять в бійки і з цього приводу 5 травня, 13 вересня, 11 жовтня, 17 грудня 2008 року та 20 квітня 2009 року були виклики міліції. Про вказані факти Білоцерківським МВ ГУ МВС України в Київській області винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Позивачка посилалася на те, що відповідачі постійно порушують правила співжиття і роблять неможливим для позивачки проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання їх незаконній поведінці виявилися безрезультатними. Позивачка просила в судовому порядку виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 із належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 та зобов"язати Відділ реєстрації громадянства та міграції фізичних осіб у м. Біла Церква зняти з реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 на підставі ч.І ст. 116, ч.4 ст. 168 ЖК України.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка надала заяву про уточнення позову та правових підстав свого позову в якій посилалася на те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 систематично виникають сварки, скандали, які переходять в бійки і з цього приводу 5 травня, 13 вересня, 11 жовтня, 17 грудня 2008 року, 20 квітня, 8 червня, 28 жовтня 2009 року були виклики міліції. Про вказані факти Білоцерківським МВ ГУ МВС України в Київській області винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Позивачка вказувала на те, що відповідачі постійно порушують правила співжиття і роблять неможливим для неї проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання їх незаконній поведінці виявилися безрезультатними. А тому позивачка просила в судовому порядку виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення а також позивачка просила зобов"язати Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 у м. Білій Церкві на підставі ст.ст. 317,319,321,383 ЦК України,                         ст.ст. 116,150, 157,168 ЖК України.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Постановлено виселити ОСОБА_4 з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, зобов’язано відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд з підстав неправильного  застосування судом норм матеріального права та порушення вимог норм процесуального права.

Апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами ч.1 ст.116 ЖК України якщо наймач,  члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним,  систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують  його  не  за   призначенням,   або   систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному  будинку,  а заходи  запобігання    і    громадського    впливу  виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих   осіб  провадиться  без  надання  іншого   жилого приміщення.

Згідно до ст. 157 ЖК України, членів сім»ї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу, виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку з належними до нього будовами і спорудами по АДРЕСА_1 Наведене підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого Відділом комунального господарства виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради депутатів трудящих від 16.01.1969 року.

Відповідно до довідки форма №3 виданої КП БМР ЖЕК № 1 25.07.2009 року в АДРЕСА_1 зареєстровані: позивачка ОСОБА_3 з 1966 року, її син відповідач ОСОБА_4 з 1979 року, співмешканка останнього - відповідачка ОСОБА_5 з 2001 року та син останніх ОСОБА_6 2000 року народження з 2001 року.

Факт неодноразового порушення ОСОБА_4 правил співжиття з громадянкою  ОСОБА_5 свідчать її численні звернення до органів міліції, які в свою чергу виносили офіційні  попередження про недопущення вчинення порушення громадського порядку  а також про недопущення будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_5

З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про те, що ОСОБА_4 систематично порушує правила співжиття і робить неможливим для                  ОСОБА_3 проживання  з ним у АДРЕСА_1, а вжиті до ОСОБА_4 заходи запобігання, виявилися безрезультатними, тому його необхідно відповідно до ч.1 ст.116, ст. 157 ЖК України  виселити із зазначеної квартири без надання іншого жилого приміщення та зобов’язати відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_4 з АДРЕСА_1.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Всупереч зазначеній нормі закону позивачка не надала суду жодних безспірних доказів про те, що ОСОБА_5 та неповнолітній син ОСОБА_6 систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для всіх спільне проживання в  одній квартирі.

За правилами  ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що  суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення  суду з одних лише формальних міркувань. Тому колегія суддів, перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відхиляє  апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

    Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317, 319,  ЦПК України колегія суддів, -

                                                           УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2009 року залишити без змін.

   Ухвала набирає  законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

      Головуючий:

    Судді: