АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-62/ 2010 Головуючий по 1 інстанції –
Чечот А.А.
Категорія ст.212 ч.3 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Неділька М.І., Гончарука І.М.
за участю прокурора – Гришанової Н.Д.
захисника – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.11.2009 року, яким
1) ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, засудженого судом за ст. 212 ч.3, ст.366 ч.2, із застосуванням ст.ст.69,70,75 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов,язані з виконанням організаційно розпорядчих функцій строком на 2 роки, без конфіскації майна, з випробуванням строком на 2 роки.
2) ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, засудженого судом за ст. 212 ч.3, ст.366 ч.2, із застосуванням ст.ст.69,70,75 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов,язані з виконанням організаційно розпорядчих функцій строком на 2 роки, без конфіскації майна, з випробуванням строком на 2 роки.
3) ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_3, не судиму, засудженого судом за ст. 27 ч.2, 212 ч.3, ст. 27 ч.2, 366 ч.2, із застосуванням ст.ст.69,70,75 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов,язані з виконанням організаційно розпорядчих функцій строком на 2 роки, без конфіскації майна, з випробуванням строком на 2 роки.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91, 92 КПК України.
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 працюючи директором ТОВ «Хімагроінвест», ОСОБА_5 працюючи заступником директора даного підприємства та ОСОБА_6, яка без відповідного
2
офіційного призначення виконувала обов,язки головного бухгалтера вказаного підприємства, за попередньою змовою між собою, у період з 02.07.2007 року по 25.07.2008 року шляхом заниження податкового зобов,язання та завищення податкового кредиту, умисно ухилились від сплати до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 3851742 грн., шляхом заниження валового доходу і завищення валових витрат умисно ухилились від сплати до державного бюджету податку на прибуток в суму 1843508 грн. та шляхом ненарахування умисно ухилились від сплати до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 2270038 грн., а всього на суму 7965288 грн, що є особливо великим розміром, а також вчинили службове підроблення.
В апеляції прокурор просить вирок скасувати в зв,язку з невідповідністю призначеного покарання, ступеню тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м,якості та постановити новий вирок, яким призначити всім засудженим покарання у вигляді 5 років позбавлення волі реально з позбавленням права обіймати посади пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, з конфіскацією майна. Вимоги мотивовані тим, що судом не в повній мірі враховано, що вчинений злочин є тяжким, даржаві завдані збитки в особливо великих розмірах, засуджені злочинним шляхом бажали поліпшити своє матеріальне становище, що свідчить про неприйняття загальноприйнятих норм встановлених законодавством.
В доповненнях до апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що суд 1 інстанції у вироку не провів аналіз зібраних доказів, а лише навів перелік доказів на яких грунтується обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора який підтримав апеляцію, пояснення засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню у зв,язку з істотним порушенням судом норм КПК України та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, внаслідок м,якості.
Згідно ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. У разі істотного порушення кримінально-процесуального закону, вирок суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст 367 КПК України.
Згідно роз,яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами та доповненнями, відповідно до ст.323 КПК України вирок може бути обгрунтовано лише тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, судам належить неухильно додержуватись вимог ст.257 КПК України про безпосередне дослідження всіх зібраних на попередньому слідстві і додатково поданих доказів. В умовах відкритого, усного і гласного судового розгляду суд повинен оголосити протоколи слідчих дій та інші документи.
Вказані вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України, судом 1 інстанції при постановлені вироку не виконані, так відповідно до протоколу судового засідання від 28.05.2009 року суд визначив розглядати справу в повному обсязі (т.19 а.с.130), при цьому в даному протоколі від 26.10.2009 року (т.19 а.с.157) вказано, що «суд переходить до дослідження матеріалів справи», однак незрозуміло які саме матеріали досліджував суд та яким чином це здійснювалось. З даного протоколу судового засідання вбачається, що суд 1 інстанції взагалі не досліджував докази які знаходяться в матеріалах справи, при цьому послався на них у вироку як на доказ вини засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Крім того, в порушення ст.с.237-245 КПК України, суд 1 інстанції розглянув кримінальну справу не провівши попередній розгляд справи. Так з матеріалів справи вбачається, що 30.03.2009 року вказана кримінальна справа вперше надійшла до суду 1 інстанції (т.19 а.с.87), при цьому 30.04.2009 року справа на підставі ст.232 КПК України була повернута прокурору області (т.19 а.с.88-89). Після чого 7.05.2009 року прокурор направляє в суд дану кримінальну справу з обвинувальним висновком (т.19 а.с.102) і суд розглядає її з постановленням обвинувального вироку, при цьому не провівши після 7.05.2009 року попереднього розгляду справи.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає скасуванню у зв,язку з істотним порушенням КПК України, а справа направленню на новий судовий
3
розгляд.
Згідно вироку суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено судом за ст. 212 ч.3, ст.366 ч.2, із застосуванням ст.ст.69,70,75 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов,язані з виконанням організаційно розпорядчих функцій строком на 2 роки, без конфіскації майна, з випробуванням строком на 2 роки. Якщо при новому розгляді справи буде доведений обсяг обвинувачення, який вказаний у вироку суду від 25.11.2009 року, то колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції при призначенні покарання належним чином не врахував, що злочин передбачений ст.212 ч.3 КК України скоєний ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є тяжким та призвело до ненадходження до бюджету коштів в
особливо великих розмірах, а саме в сумі 7 млн. 965 тис. 288 грн, при цьому колегія суддів враховує ту обставину, що з початку розслідування справи і по теперішній час, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взагалі не відшкодовували шкоду завдану державі, що свідчить про їх відношення до скоєного злочину. При таких обставинах призначене ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом 1 інстанції покарання в частині застосування до них положень ст.75 КК України у вироку від 25.11.2009 року, є невідповідним ступеню тяжкості злочину та особам засуджених, внаслідок м,якості, у зв,язку з чим апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.365 - 367 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Апеляцію прокурора – задовольнити частково.
Вирок Сонівського районного суду м.Черкаси від 25 листопада 2009 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити попередню підписку про невиїзд.
Головуючий Підпис
Судді Підписи
Згідно з оригіналом
Суддя І.А. Поєдинок