донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
13.06.2006 р. справа №37/20а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Алєєвої І.В., Волкова Р.В., |
при секретареві судового засідання | Щетініна І.О. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Рабєєв Ю.Л. - за дов. від 31.05.2006р., Садоха Б.Є. – за дов. від 13.06.2006р., Ключка В.Л., - директор , |
від відповідача: | Чернега І.М. – за дов. від 31.05.2006р., Мельникова Г.С. – за дов. від 05.06.2006р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція м.Красноармійськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 20.03.2006 року |
по справі | №37/20а |
за позовом | Фірма "Промтехснаб" м.Димитров |
до | Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція м.Красноармійськ |
про | визнання недійсним рішення |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
19.01.2006 року Фірма "Промтехснаб" звернулась з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення –рішення № 000001/2342/0 від 12.01.2006 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.01.2006 року позовна заява фірми “Промтехснаб” м. Димитров була залишена без руху, оскільки була подана без дотримання вимог статті 79, пункту 6 частини 1, частин 3, 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 24.01.2006 року було відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач заявою № 73 від 01.02.2006р. (том1,лс.104) уточнив позовні вимоги та просив визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення № 000001/2342/0 від 12.01.2006 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 241950 грн., з якої основного платежу 161300 грн., штрафних (фінансових) санкцій 80650 грн.
Ухвалою від 01.02.2006 року господарський суд (т.1,л.с.76-77) за власною ініціативою залучив до участі у справі відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача Спільне Українсько-Словацьке підприємство “Конард-Сукмонт” м. Луганськ.
Постановою господарського суду Донецької області від 20.03.2006р. по справі № 37/20а (суддя Яманко В.Г.) позовні вимоги фірми “Промтехснаб” м. Димитров задоволенні у повному обсязі.
Визнано повністю нечинним податкове повідомлення –рішення № 000001/2342/0 від 12 січня 2006 року на загальну суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 241950 грн., з якої основного платежу 161300 грн., штрафних (фінансових) санкцій 80650 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фірми "Промтехснаб" м. Димитров витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. сплаченого платіжним дорученням № 44 від 18.01.2006 року.
Загальний строк розгляду справи склав 1 місяць 26 днів.
2.Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Відповідач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 20.03.2006р. та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог фірми "Промтехснаб" м. Димитров відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що при винесенні постанови господарським судом порушені норми матеріального права, а саме: п.п.4.1.1 п.4.1 от. 4, п.п.5.2.8 п.5.2. ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.1.1 п 12.1, п.12.3 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 23.12.94р. (зі змінами та доповненнями).
Вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що п.1 ст.11 Закону України №509-ХІ від 04.12.1990р."Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) дозволяє проведення документальної невиїзної перевірки не тільки на підставі поданих декларацій, звітів, а також інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі. Зазначає, що Красноармійська ОДПІ мала необхідні документи (відповіді ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ, декларації податку на прибуток Фірми "Промтехснаб"), а також, що первинні документи (накладні на відвантаження вугілля СУСП "Конард-Сукмонт", акти звірки станом на 01.07.2003р. та на 01.10.2003р.) під час проведення документальної планової перевірки 21.12.2004р. за № 245/23/25324057, необхідності проведення позапланової виїзної перевірки за адресою Фірми "Промтехснаб" не було.
Зазначає, що позивачем у порушення пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) Фірмою "Промтехснаб" віднесено до складу валових витрат дебіторську заборгованість у сумі 644976,85грн., по СПСУ "Конард-Сукмонт", по якій минув термін позовної давності.
Посилається на те, що відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, зобов'язанням, за якими минув строк, позовної давності.
Зазначає, що суми простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, включаються до складу валових доходів підприємства на підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями); суми простроченої дебіторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, включаються до складу валових витрат підприємства на підставі пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), як суми безнадійної заборгованості стосовно яких закінчився строк позовної давності. Вважає, що таке віднесення до складу валових витрат, здійснюється лише за умови надання платником податку документального підтвердження стосовно його звернення з приводу цієї заборгованості до суду або нотаріуса, тобто підтвердження проведених заходів щодо стягнення таких боргів.
Вважає, що СП СУ "Конард-Сукмонт" повинно було в
обов'язковому порядку включити до складу валових доходів суми простроченої
кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, яка дорівнює дебіторській заборгованості Фірми "Промтехснаб". Підприємством була направлена претензія № 1 від 12.06.2002р. СП СУ "Конард-Сукмонт" на суму 644976,83грн., але відповідь від дебітора не надійшла, інші заходи щодо стягнення цього боргу підприємством не застосовувались.
Вважає, що судом не було враховано, що згідно пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).
Зазначає, що згідно інформації, отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ (вх.№15043/23 від 07.12.2005р. та №14263/15 від 12.12.2005р. ) СП СУ "Конард-Сукмонт" у деклараціях з податку на прибуток за період 2003-2004р. не відображалось врегулювання сумнівної (безнадійної) кредиторської заборгованості. Порушення було встановлено на підставі інформації отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ в деклараціях на прибуток за перевіряємий період.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач вважає, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вважає доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі необґрунтованими та, такими, що не відповідають матеріалам справи.
На час включення позивачем до складу валових витрат дебіторської заборгованості по СП СУ "Конард Сукмонт" по якій минув строк позовної давності за 1 півріччя 2003 р. в сумі 263,6 тис. грн.. та за 1 квартал 2004 р.- 328,6 тис. грн.. була чинна редакція п.п. 5.2.8. п. 5.2. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за змістом якої, "до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності."
Вважає, що відповідач в порушення статті 58 Конституції України застосував до подій 1 півріччя 2003 р., та 1 кварталу 2004 р. положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" від 01.07.2004 N 1957-ІУ (Урядовий кур'єр 2004, N143 від 31.07.2004, Голос України 2004, N140 від 30.07.2004),яка на момент визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток не діяла Вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення № 000001/2342/0 від 12.01.2006 р. суперечить вимогам законодавства України і фактичним обставинам справи.
Третя особа не надала заперечення на апеляційну скаргу, у судове засідання своїх представників не направила.
4. Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами у справі:
Фахівцями Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції в приміщенні Димитрівського відділення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції за адресою: м. Димитров, вул. Артема, 19 була проведена документальна невиїзна перевірка з питань нарахування та сплати податку на прибуток Фірмою "Промтехснаб" за період з 1 квітня 2003 року по 31 березня 2004 року, за результатами якої складений акт перевірки № 1/2342-25324057 від 10.01.2006 року (том1,л.с.7-15) на підставі пункту 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 –ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями внесеними Законом України № 2505-IV від 25 березня 2005 року; пункту 3 "а" Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23 липня 1998 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України № 576/2004 від 25 травня 2004 року; Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року в редакції Закону України № 77/97-ВР від 18 лютого 1997 року, Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Згідно пояснень начальника Красноармійської ОДПІ Малюк В. А. підставою проведення (т.1,л.с.101) документальної не виїзної перевірки була службова записка заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи (т.1,л.с.84-86). Наказ на проведення перевірки відповідачем не видавався. Посвідчення на документальну невиїзну перевірку на посадових осіб, які її проводили, не виписувалися.
Актом перевірки було встановлено, що у порушення вимог пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) Фірмою "Промтехснаб" віднесено до складу валових витрат дебіторську заборгованість у сумі 644976,85грн., по СПСУ "Конард Сукмонт", по якій минув термін позовної давності.
Згідно інформації, отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ (вх.№15043/23 від 07.12.2005р. та№14263/15 від 12.12.2005р. ) СП СУ "Конард Сукмонт" у деклараціях з податку на прибуток за період 2003-2004р. не відображалось врегулювання сумнівної (безнадійної) кредиторської заборгованості. Порушення було встановлено на підставі інформації отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ в деклараціях на прибуток за перевіряємий період.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.01.2006р. № 000001/2342/0 , яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 241950грн., у тому числі 161300 грн. основний платіж, 80650грн. штрафна (фінансова) санкція (том1,л.с.6).
Проведенню документальної невиїзної перевірки 10 січня 2006 року передувала комплексна документальна перевірка, яка оформлена актом № 245/23/25324057 "Про результати планової комплексної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства фірмою "Промтехснаб" за період з 1 квітня 2003 року по 30 вересня 2004 року" від 21.12.2004р., у якому у розділі 2.2 (т. 1, л.с.134) "Валові витрати" було зазначено, що фірмою "Промтехснаб" до складу валових витрат була віднесена дебіторська заборгованість по Спільному Українсько-Словацькому підприємству “Конард-Сукмонт”, м. Луганськ в сумі 582 тис. грн., термін позовної давності по якій минув у березні 2003 року, порушень податкового законодавства при формуванні валових витрат перевіркою не встановлено.
Між фірмою "Промтехснаб", м. Димитров та Спільним Українсько-Словацьким підприємством “Конард-Сукмонт”, м. Луганськ був укладений контракт № 15-99-У від 26 липня 1999 року (т.1,л.с.24-29)
Фірма "Промтехснаб", м. Димитров свої зобов'язання щодо поставки вугілля на загальну суму 644976 грн. 85 коп. виконала у повному обсязі, про що свідчать залізничні накладні, акти прийому-передачі вугілля, відомості обліку відвантаження вугілля, рахунки, сертифікати якості (т. 1,л.с.30,33-72).
Наявність заборгованості Спільного Українсько-Словацького підприємства “Конард-Сукмонт”, м. Луганськ перед фірмою "Промтехснаб" м. Димитров на загальну суму 644976 грн. 85 коп. підтверджується актами звірки станом на 1 липня 2003 року та 1 жовтня 2003 року (т.1,л.с.31-32).
У зв'язку з неотриманням оплати за поставлене вугілля позивачем була направлена третій особі претензія № 1 від 12 червня 2002 року, яка була залишена без відповіді (т.1,л.с.23).
У апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, а саме п.п.4.1.1 п.4.1 от. 4, п.п.5.2.8 п.5.2. ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.1.1 п 12.1, п.12.3 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутком підприємств" №334/94-ВР від 23.12.94р. (зі змінами та доповненнями).
5. Мотиви за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 статті 11 Закону України № 509 –ХІІ від 4 грудня 1990 року “Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями внесеними Законом України № 2505-IV від 25 березня 2005 року) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) юридичними особами.
У відповідності до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 був затверджений "Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства". Пунктом 1.2 зазначеного Порядку передбачено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Відповідно п.п 4.2.2. ст.4 Закону України ”Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181 із змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Як вбачається з матеріалів справи, у податковому повідомленні-рішенні від 12.01.2006р. № 000001/2342/0 (том1,л.с.6) відповідачем не зазначено на підставі якого ж підпункту п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу визначено податкове зобов'язання.
Оскільки платник податку подавав податкову звітність, дані документальної планової перевірки позивача здійсненої у 2004 році не свідчили про заниження або завищення податкових зобов'язань заявлених у податкових деклараціях з податку на прибуток , у відповідача не було підстав здійснювати перевірку позивача на підставі п."а", "б", "г" п.п.4.2.2 ст.4 вище зазначеного закону.
Фактично позивачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка згідно п."в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Як зазначено у акті перевірки та підтверджується відповідачем, порушення позивачем пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) було встановлено на підставі інформації отриманої від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ, згідно якої в результаті зустрічних перевірок контрагентів позивача - СП СУ "Конард Сукмонт", було встановлено що у деклараціях СП СУ "Конард Сукмонт" з податку на прибуток за період 2003-2004 роках до складу валових доходів суми простроченої кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, яка дорівнює дебіторській заборгованості позивача не включені.
Судова колегія вважає, що інформація від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ (вх.№15043/23 від 07.12.2005р. та №14263/15 від 12.12.2005р. ) у відношенні контрагента позивача СП СУ "Конард Сукмонт" не може вважатися підставою для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки на підставі п.”в”п.п.4.2.2 ст.4 закону № 2181, оскільки це не є арифметичною або методологічною помилкою.
Факти порушення платником податків вимог чинного законодавства повинні бути підтверджені належним чином оформленим актом документальної перевірки. Акт перевірки складений з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме при здійсненні перевірки застосований неналежний спосіб перевірки (невиїзна документальна), оскільки актом не встановлено арифметичної або методологічної помилки при складенні податкових декларацій з податку на прибуток, тому останній не може розглядатися як доказ у розумінні ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України та підставою для донарахування податків та застосування до платника податку відповідних санкцій
Актом перевірки було встановлено, що у порушення вимог пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) Фірмою "Промтехснаб" віднесено до складу валових витрат дебіторську заборгованість у сумі 644976,85грн., по СПСУ "Конард Сукмонт", по якій минув термін позовної давності, оскільки, на думку відповідача, віднесення до складу валових витрат сум безнадійної заборгованості стосовно яких закінчився строк позовної давності здійснюється лише за умови надання платником податку документального підтвердження стосовно його звернення з приводу цієї заборгованості до суду або нотаріуса. Але такої вимоги норма пп.5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, яка діяла на момент декларування прибутку не містила.
За таких підстав, суд першої інстанції правомірно визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.01.2006р. № 000001/2342/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 241950грн.,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ,
У Х А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 37/20а від 20.03.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 16.06.2006р.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: І.В. Алєєва
Р.В. Волков
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС