ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2010 р. Справа № 14/475-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Вовченко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –Різник Сергій Григорович, представник, довіреність б/н від 27.01.09р.;
від відповідача –Демченко Наталія Леонідівна, представник, довіреність №86 від 13.10.09р.;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Дніпротехсервіс”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.10р. у справі №14/475-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Дніпротехсервіс”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 232 554,79 грн., -
08.04.2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.04.2010р.;
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Дніпротехсервіс” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна” про стягнення основного боргу у розмірі 181 410,00 грн., 21 789,08 грн. –пені, 5 591,00 грн. –3% річних, 23 764,71 грн. –інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №1/124 від 10.12.07р. щодо оплати за поставлений товар.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.10р. по справі №14/475-09 (суддя панна С.П.) в частині стягнення основного боргу та витрат на транспортні послуги в сумі 181 410,00 грн. –припинено провадження у справі із-зі відсутності предмету спору. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 591,00 грн. –3% річних, 23 764,71 коп. –інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені за неналежне виконання зобов’язань по сплаті отриманого товару в розмірі 15 554,96 грн. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та зазначає, що, враховуючи річний строк позовної давності, він має право на стягнення пені з 30.11.08р.(дата порушення провадження по справі) по 15.02.09р., розмір якої складає 16 554,96 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 10.12.07р. між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою “Дніпротехсервіс” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна” укладено договір №1/124, відповідно до умов якого постачальник –позивач взяв на себе зобов’язання виготовити і поставити, а покупець –відповідач прийняти та оплатити обладнання згідно доданих специфікацій, які є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 3.2 договору загальна сума договору на момент підписання складає 1 615 178,40 грн., в тому числі ПДВ 20%.
Пунктом 2 специфікації №4 від 10.06.08р. до договору №1/124 передбачено, що поставка обладнання здійснюється на умовах “СРТ ВАТ “Інтерпайп НТЗ” згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року. При цьому покупець відшкодовує постачальнику транспортні витрати на підставі рахунків.
Відповідно до пункту 3 вище вказаної специфікації покупець здійснює розрахунок за обладнання, яке поставляється за даною специфікацією, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника впродовж 30-ти календарних днів з дати поставки обладнання.
За своєю правовою природою договір №1/124 є договором поставки.
В силу статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача поставлено товар –пільгервалку в кількості 1 шт. На загальну суму 180 546,00 грн., що підтверджується накладною №ДТС-004250 від 16.09.08р., довіреністю від 16.09.08р. (а.с.16,17) та не спростовується покупцем.
Відповідач у встановлені договором строки розрахунок за отриманий ним товар не провів, порушивши свої зобов’язання. Вартість пільгервалки та транспортні витрати перераховані ним лише після пред’явлення позову, що підтверджується платіжним дорученням №277 від 19.01.10р. За таких обставин місцевий господарський суд підставно припинив провадження у цій частині позову.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Враховуючи прострочку оплати товару, суд першої інстанції правомірно стягнув річні та інфляційні втрати.
Умовами пункту 9.6 договору №1/124 встановлено, що при порушенні строків оплати обладнання покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого в строк обладнання за кожний день прострочки.
Враховуючи виконання грошових зобов’язань відповідачем з порушенням встановлених договором строків позивач пред’явив до стягнення пеню за період з 17.10.08р. (строк оплати товару) по 17.04.09р. в сумі 21 789,08 грн.
Відмовляючи в задоволенні цих вимог місцевий господарський суд послався на сплив строку позовної давності.
У відповідності зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність– це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності за зобов’язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання (пункт 5 статті 261 Цивільного кодексу України).
В силу частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У відзиві на позов товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна” просило відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення пені в зв’язку зі спливом строку позовної давності, посилаючись на частину 4 статті 267 Цивільного кодексу України.
Згідно умов договору №1/124 строк оплати обладнання –до 16.10.08р.
З 17.10.08р. почався перебіг строку позовної давності. З врахуванням дати подачі позову до суду –23.11.09р. –вимоги про стягнення пені, яка є тривалою санкцією та обчислюється за кожний день прострочки, підлягає задоволенню в межах строку позовної давності за період з 23.11.08р. по 17.04.09р. (дата, по яку позивач нарахував пеню згідно розрахунку).
Отже, сума пені, що підлягає стягненню, становить 17 415,36 грн. Суд першої інстанції в даному випадку неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.
Згідно частини 1, 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується також з висновком господарського суду про відмову у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна” про розстрочення виконання рішення на 12 місяців з оплатою рівними частинами до 29 числа кожного місяця, у зв’язку з недоведеністю відповідачем обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Дніпротехсервіс”, м.Дніпропетровськ –задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.10р у справі №14/475-09 –змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна”, м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Дніпротехсервіс”, м.Дніпропетровськ 5 591,00 грн. –3% річних, 23764,71 грн. – інфляційних втрат, 17 415,36 0 пені, 2 368,88 грн. –державного мита, в тому числі і за апеляційною скаргою, 231,56 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження по справі в частині стягнення суми 181 410,00 грн. –припинити.
В решті позову відмовити.
Видати накази.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Наказ по даній справ від 24.02.10р., виданий господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп-Україна”, м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Дніпротехсервіс”, м.Дніпропетровськ 5 591,00 грн. –3% річних, 23 764,71 грн. –інфляційних втрат, 2 107,65 грн. –витрат на держмито, 213,88 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визнати таким, що не підлягає виконанню.
Головуючий Л.О. Ясир
Судді О.М.Виноградник
В.В.Прудніков
Постанову підписано 14.04.2010р.