1-12/2007рік

ВІЙСЬКОВИЙ   СУД   СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

ВИРОК

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

20 березня 2007 року                                                                                                   м. Сімферополь

Військовий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням

судді                                                                                                                  Сенька М.Ф.,

при секретарі                                                                                                                Вервес В.Г.,

за участю:

обвинувача - заступника військового прокурора Євпаторійського гарнізону майора юстиції Пономаренка Є.Ю. та підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_1., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовців військової частини А 4290

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Грозному, Російської Федерації, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд,

та ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в місті Глобино, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_2, стосовно якого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, у вчиненні злочину передбаченого ст. 410 ч.2 КК України. Судовим слідством, військовий суд

встановив:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 року, за попередньою змовою групою осіб, із зловживанням службовим становищем, викрали інше військове майно - металобрухт сталевий вагою 932 кг., у вигляді непридатного до використання резервуару Р-10, вартістю793 грн.20 коп., що належить військовій частині А 4290.

Злочин вчинено за таких обставин.

В ІНФОРМАЦІЯ_4 року начальнику адміністративно-господарської частини в/ч А 4290 ОСОБА_2 стало відомо, що в частиш є резервуар Р-10 (заводський номер НОМЕР_2), списаний як металобрухт вагою 932 кілограми, вартістю 793 грн.20 коп.

На ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_2 запропонував командиру технічного взводу, цієї ж частини, ОСОБА_1 викрасти резервуар для наступного продажу, на що останній погодився.

З цією метою, шляхом поміщення оголошення вони знайшли потенційного покупця і розподілили між собою ролі.

Реалізуючи домовленість, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 оформив документи на здачу металобрухту, а ОСОБА_1 13 лютого замовив необхідну техніку для його завантаження та вивозу, і ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 8 год. 40 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вивезли металобрухт з території військової частини на автомашині КАМАЗ 53212 в.н. НОМЕР_1, обернувши таким чином це майно на свою користь. Здійснити свій намір на продаж викраденого вони не змогли оскільки під час

його   транспортування   до   місця   продажу,   цього   ж   дня,   були   затримані   працівниками правоохоронних органів.

В судовому засіданні підсудні винними себе в скоєному визнали повністю, кожен окремо, дав показання які за змістом відповідають викладеному вище і пояснили, що викрали майно частини з корисливих спонукань.

Показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ці обставини ними не оспорюються.

Суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

Оскільки, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 року, за попередньою змовою групою осіб, із зловживанням службовим становищем викрали інше військове майно - металобрухт сталевий вагою 932 кг. вартістк>793 грн.20 коп., що належить військовій частині А 4290, то суд такі їх дії кваліфікує за ст. 410 ч.2 КК України.

При призначенні покарання суд враховує підвищену суспільну небезпечність скоєного ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Поряд з цим, суд в якості обставини, що пом'якшує покарання, визнає їх щире каяття у вчиненому.

Крім того, суд враховує, що підсудні до кримінальної відповідальності притягуються вперше, кожен з них прослужив в Збройних Силах понад 15 років, на протязі всієї служби характеризувалися командуванням виключно позитивно. Зважає суд і на поручительство колективу військової частини щодо поведінки підсудних.

Разом з тим, суд враховує, що на утриманні підсудних перебувають діти шкільного віку.

Виходячи з обставин справи, характеру та ступеню наслідків злочину, з урахуванням особи винних, обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про можливість призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 410 ч.2, застосувавши ст. 69 цього ж кодексу, визначивши його у виді одного року позбавлення волі, кожному, та вважає за можливе замість позбавлення волі призначити їм службове обмеження на той самий строк, відповідно до ст. 58 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 ЮЖ України, військовий суд

засудив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у скоєнні злочину передбаченого ст. 410 ч.2 КК України, на підставі якої із застосуванням ст. 69 цього ж кодексу призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1(один) рік, кожному.

Відповідно до ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 службове обмеження на той самий строк з відрахуванням із суми грошового забезпечення, кожного, 10 (десяти) відсотків в доход держави.

Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

·перелічені на а.с. 207,208, що зберігаються в метеріалах справи - залишити у справі;

·перелічені на ас. 207, 208, що зберігаються у військовій частині А 4290, та металобрухт у вигляді резервуару сталевого Р-10, що зберігається у військовій частині А 2506 - передати у військову частину А 4290, за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення.