АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 4144 Головуючий у 1-й інстанції: Панчснко О.М.
2006 р. Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» липня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у
складі;
Головуючого: Кочеткової І.В.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Гончара О.С.
при секретарі: Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 1 б травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконкому Бердянської міської ради про відшкодування судових збитків та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначив, що є ліквідатором аварії на Чернобільскій АЕС першої категорії та має право на поліпшення житлових умов протягом року з дня постановки на облік. На підставі рішення виконкому Бердянської міської ради НОМЕР_1 від 17.05.2001р. його було прийнято на квартирний , нроїс на порушення вимог Закону України «Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» своєчасно житло йому не було надано. Зважаючи на це, він був змушений у березні 2005 р. звернутися до суду із позовом про спонукання відповідача до надання йому упорядженого житла. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.2005р., що набрало законної сили, позов задоволено. Разом з тим, до цього часу рішення гуду не виконано. Вважає, що з вини працівників міськради йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 100 000 грн. При цьому зазначив, що зазнав душевних страждань, змушений терпіти образи, тягнути жалюгідне існування, його стан здоров'я погіршився. Також просить стягнути з відповідача на свою користь 932 грн. судових збитків.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 16 травня 2006р. у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянтів, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдалала, за наявності її вини,крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд обгрунтовано виходив з того, що необхідною умовою відшкодування моральної шкоди є неправомірність дій особи, яка заподіяла шкоду. Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги про визнання дій або бездіяльності відповідача неправомірними не заявляв, у зв'язку з чим вона судом не розглядалась.
Зважаючи па викладене, слід прийти до висновку, що можливість відшкодування моральної шкоди с похідним, тобто, залежним від встановлення неправомірності дій або бездіяльності відповідача і невстановлення цієї обставини виключає можливість вирішення питання про відшкодування моральної шкоди.У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненям фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах шінлсних ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.За таких обставин, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди, є обгрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують висновків суду.
У відповідності до ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду з піставЮ визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.4 ч.І от.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предметі з тих самих підстав розглядається в іншому суді.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача у апеляційному суді вбачається, що вказані судові витрати ОСОБА_1 понесені при розгляді судом іншої цивільної справи з виконкомом Бердянської міської ради І що під час її розгляду судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до п.4 ч.І ст..220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За таких обставин у суду було достатніх підстав, щоб залишити вимоги позивача в цій частині без розгляду.
Замість цього, суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову позивачу у стягненні судових втрат.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 932 грн. судових витрат підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст.307,308,310,314,317,п.4 ст.207 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бердянськом міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2006 р. по цій сирам в частині відмови у відшкодуванні судових витрат скасувати, заяву ОСОБА_1про стягнення з виконкому Бердянської міської ради 932 грн. судових витрат залишити без розгляду. В іншій частині рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 1 б травня 2006р. по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до
Верховного Суду України
Головуючий:
судді: