Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3995 / 2006 р. Головуючий у І інстанції Каракуша С.М.
Суддя-доповідач :Пільщик Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Пільщик Л.В.
Суддів: Ломейка В.О., Прокопенка О.Л. При секретарі : Вертелецькій І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райадміністрації на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "15" травня 2006року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райадміністрації про стягнення разової грошової допомоги учаснику війни,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райадміністрації про стягнення разової грошової допомоги учаснику війни.
Зазначав що він є учасником бойових дій . Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі . Сума недоплаченої допомоги складає за 2002 рік, 2004 рік , 2005 рік - 1898 грн, 75 коп., які він просив стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Комунарської райадміністрації на користь ОСОБА_1 1898 грн, 75 коп. заборгованості по разовій допомозі учаснику війни за 2003 - 2005 роки.
В апеляційній скарзі УПтСЗН Комунарської райадміністрації просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, Що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1є учасником бойових дій , що підтверджено посвідченням
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання ОСОБА_1 грошової допомоги не оспорюється відповідачем. Розмір грошової допомоги визначений у ст. 12 Закону України " України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.
Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє ветерана війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Доводи скарги про те, що УПСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.