Справа 2-А-19
2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2010 року Балтський районний суд Одеської області в складі
ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ К.М.
ПРИ СЕКРЕТАРІ - ПОГРЕБНЮК Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Любашівського району Одеської області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
21.09.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ Любашівського району Одеської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 17.11.2009 року до участі у справі в якості відповідача залучено УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та пояснив, що постановою ІДПС Любашівського ВДАІ від 12.09.2009 р. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Як зазначено в постанові, стягнення накладено за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, а саме, за те, що він в с.Янишівка Любашівського району, керуючи автомобілем ВАЗ 21093, рухався зі швидкістю 85 км/год, перевищив встановлену швидкість руху на 25 км. Однак швидкість його автомобіля не перевищувала 60 км/год, що він і пояснював інспектору, але той склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, посилаючись на показники приладу «Іскра-1». Враховуючи, що показники швидкості, зафіксовані приладом «Іскра-1», та показники, які позначались на спідометрі його автомобіля, різні, спідометр знаходився у справному стані, він вважає, що прилад «Іскра-1» зафіксував швидкість не його автомобіля, вважає, що правопорушення він не вчинив, просить постанову скасувати.
Представник відповідача – ВДАІ Любашівського району Одеської області неодноразово до судового засідання не з’являвся, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином.
Представник відповідача – УДАІ ГУМВС України в Одеській області до суду не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності, однак подав заперечення проти позову, посилаючись на те, що факт перевищення позивачем швидкості встановлено показаннями технічного приладу «Іскра-1» №8407 В, який є сертифікованим, межа допустимої абсолютної похибки приладу становить 1 км/год. Тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Суд, заслухавши доводи позивача, ознайомившись із запереченням відповідача, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.09.2009 р. ІДПС Любашівського ВДАІ складено протокол серії АБ №149796 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України. Як зазначено в протоколі, 12.09.2009 р. о 15.40 год. в с.Янишівка Любашівського району, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 85 км/год, перевищив встановлену швидкість руху на 25 км, швидкість вимірювалась приладом «Іскра-1» №8407 В. В той же день постановою ВН №239786 за вказане порушення ОСОБА_1. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Відповідно до ч.1 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним порушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Ст.23 КпАП України передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Позивач пояснив, що швидкість автомобіля, яким він керував, не перевищувала допустимої, тобто 60 км/год, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення він також письмово зазначив, що не згоден з викладеними обставинами в ньому. Не зважаючи на це, інспектор ДПС ВДАІ обмежився зазначенням показань технічного приладу «Іскра-1».
Протокол про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст.256 КпАП України не містить відомостей, необхідних для вирішення справи, зокрема доказів, які підтверджують факт фіксування швидкості саме автомобіля, яким керував позивач. За таких обставин підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України не було.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, що технічним приладом «Іскра-1» зафіксовано швидкість автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, таким чином вимоги позивача про скасування постанови суд знаходить законними та обґрунтованими.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.122, 293 Кап України, ст.ст. 159, 160, 161, 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ Любашівського району Одеської області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВН №239786 від 12 вересня 2009 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 255 грн. скасувати, а справу про адміністративне порушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 15 лютого 2010 року.
СУДДЯ