Справа № 2-1651
2010 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
01 березня 2010 р. м.Білгород - Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.
при секретарі Мамончик К.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі – продажу дійсним, вказуючи, що укладений 13.09.1999 року між ним та відповідачем договір купівлі – продажу в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі не був нотаріально засвідчений, що спричиняє його недійсності, у зв'язку з чим порушуються його майнові права, що змушує позивача звернутися до суду з зазначеним позовом.
Відповідач в попередньому судовому засіданні з позовом погодився заперечень проти позову не має, пояснивши, що в дійсності договір укладений 13.09.1999 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ним та позивачем не був нотаріально засвідчений, хоча спору щодо виконання істотних умов за договором не має, оскільки ним було передано спірне майно у власність позивача, за яке він отримав безпосередньо від позивача гроші.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У попередньому судовому засіданні встановлено, що 13 вересня 1999 року між позивачем та відповідачем в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі-продажу № 2439/Б нерухомого майна, згідно якого відповідач продав, а позивач купив Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка належала відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.06.1997 року. Згідно п. 5 вищезазначеного укладеного договору позивачем була виплачена повна вартість придбаного ним спірного нерухомого майна, тобто виконана одна з істотних умов договору. Однак даний договір був укладений у порушення ст.ст. 209, 657 ЦК України, а саме: не був нотаріально засвідчений, що стало надалі перешкодою для позивача в оформленні його майнових прав.
У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.
Після укладення договору, позивачем була повністю прийнята у своє володіння та розпорядження придбана квартира. Прийняття до свого володіння та розпорядження позивачем квартири являється складовою права власності, на яке позивач має право як суб’єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Враховуючи вищевикладене, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, що підтверджується письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу № 2439/Б, Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, укладений 13.09.1999 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнавши за останнім право власності на зазначену Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ч. 2, 220 ч.2, 317, 318, 325, 334, 657 ЦК Україна, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 13 вересня 1999 року на Одеській товарній біржі, згідно якого позивач ОСОБА_1 купив у відповідача ОСОБА_2 Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: - підпис. Рішення набрало законної сили 11.03.2010 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 2-1651/10
З оригіналом вірно:
Суддя Білгород-Дністровського
міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3
ОСОБА_4 Мамончик