Справа №2-32 2007

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

05 березня 2007 року Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого:                                            О.Ю.Максименко

при секретарі:                                           Т.М.Корнієнко

Н.П.Літвіновій

за участю позивача:                                                                    ОСОБА_1

за участю законного

представника позивача:                            ОСОБА_2

за участю адвоката з боку позивача: ОСОБА_3

за участю відповідача:                                ОСОБА_4

за участю адвоката

з боку відповідача:                                       ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач указав, що 03.11.2006р. о 21 годині до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому в АДРЕСА_1Білокуракинського району Луганської області, який належить його батькам, на автомобілі ВАЗ-2106 під'їхав відповідач. Біля магазину в цей час знаходився позивач разом зі своїми друзями. Відповідач зайшов до магазину, та, купивши товар, поїхав додому. Через деякий час ОСОБА_4. звернувся до батьків позивача та звинуватив його в тому, що він порізав 2 шини на його автомобілі. Також ОСОБА_4. подав заяву до міліції. Працівниками міліції проводилася перевірка, допитувався позивач разом з товаришами. Було встановлено, що коліщата автомобіля були пошкоджені не навмисне та в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Однак після цього відповідач не заспокоївся, та продовжував розповсюджувати плітки, нібито це зробив позивач навмисно. При особистій зустрічі відповідач також продовжує стверджувати, що коліщата на автомобілі йому пошкодив позивач.

Своїми діями, які виразилися в розповсюдженні щодо позивача неправдивих відомостей, які порочать його честь та гідність, відповідач завдав мораіьну шкоду позивачеві, який переніс моральні страждання. Це відобразилося на його стані здоров'я, прийнятті додаткових ліків, були порушені нормальні життєві стосунки, розповсюдження ^брехливих відомостей впливає на його авторитет в селі, де люди

добре знають одне одного. Моральну шкоду позивач оцінює в 1699грн.99коп., яку і просить стягнути з відповідача. Також позивач просить зобов'язати відповідача через місцеву газету "ІНФОРМАЦІЯ_2" скасувати неправдиві свідчення про навмисне пошкодження ним коліщат його автомобіля та принести публічні вибачення, а також стягнути на його користь понесені ним судові витрати: 17 грн. -сплачене держмито, 15 грн. - сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення, 2 грн. - послуги банку та 200 грн. за надання правової допомоги.

В судовому засіданні позивач збільшив свої позовні вимоги в частині стягнення на його користь понесених ним судових витрат та просив також стягнути з відповідача 314грн. - витрати, пов'язані з явкою сторони до суду, тобто витрати на бензин. Інші позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав аналогічні пояснення.

Законний представник позивача, який на момент звернення з позовом до суду був неповнолітнім, його мати, ОСОБА_2. суду пояснила, що 03.11.2006р. ввечері до них додому прийшов відповідач та повідомив, що її син порізав йому на автомобілі скати. Син це заперечував, його друзі також підтвердили, що ОСОБА_1 цього не робив. Відповідач звертався до органів міліції, де також було підтверджено, що позивач до цього не причетний. Однак ОСОБА_4. продовжував стверджувати, що саме ОСОБА_1. порізав йому колеса. Все це дуже вплинуло на моральний стан позивача, він поніс моральні страждання, дуже переживав, хвилювався, для нього були позором такі чутки, а також перевірка працівниками міліції його причетності до протиправного діяння. У зв'язку з цим вона підтримує позовні вимоги позивача в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно, 03.11.2006р. о 21.00год. він під'їхав на своєму автомобілі ВАЗ-2106 до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому в АДРЕСА_1Білокуракинського району Луганської області. При повороті на перехресті, не доїжджаючи до магазину, посеред дороги стояв позивач з розпростертими руками, перешкоджаючи руху транспорту. Відповідач зупинився, вийшов з машини, зробив позивачеві зауваження та побачив, що той був у стані алкогольного сп'яніння. Коли відповідач під'їхав до магазину, позивач разом з ОСОБА_6 також підійшли. У магазині були ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які постійно виходили та заходили до магазину. В цей час відповідач почув, як на вулиці ОСОБА_1. крикнув "Пацани, дивись", після чого до магазину забігли ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Коли він вийшов з магазину, хлопців поруч вже не було. Дружина, яка сиділа в машині, сказала, що ОСОБА_1. вдарив чимось по колесах. ОСОБА_4. оглянув колеса та побачив, що обидва задні колеса спущені. Тоді він спочатку поїхав до клуба, щоб побачити ОСОБА_1, однак його там не знайшов, після чого поїхав до його батьків. Мати ОСОБА_1 сказала, що її син не міг цього зробити, тому відшкодовувати вона йому нічого не буде. Тоді відповідач звернувся з заявою в міліцію. Після проведеної перевірки було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку він не оскаржував. Однак вважає, що колеса йому порізав саме позивач.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі кожний окремо і в їх сукупності, вислухавши пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13.,ОСОБА_14., суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2006р. ОСОБА_4. виявив, що на його автомобілі ВАЗ-2106 пробиті два задніх колеса. Та оскільки біля магазину, де він зупинявся, знаходився ОСОБА_1 разом зі своїми друзями,  крутився біля

машини, ОСОБА_4. зробив висновок, що саме ОСОБА_1. порізав йому колеса. За його зверненням 04.11.2006р. працівниками міліції було проведено перевірку, в ході якої установлено, що 03.11.2006р. близько о 21.00год. ОСОБА_4. під'їхав на своєму особистому автомобілі ВАЗ-21-6 до магазину ПП "ОСОБА_2.", розташованому в АДРЕСА_1, де побачив підлітків з цього ж села, серед яких був ОСОБА_1. Купивши товар в указаному магазині, ОСОБА_4. сів в машину та поїхав додому. У себе в гаражі ОСОБА_4. виявив, що в нього пробиті два задніх ската. ОСОБА_4. полагав, що дані скати йому пробив ОСОБА_1.Б ході огляду місця події був здійснений демонтаж задніх коліс, внаслідок чого було встановлено, що правий скат пробитий гвіздком при русі автомобілю, а на лівому скаті та камері був виявлений поріз скату та камери розміром 1,5 см. Причетність ОСОБА_1 до пошкодження ската ОСОБА_4. не встановлена. Постановою від 07.11.2006р. в порушенні кримінальної справи було відмовлено (а.с.7). Вказану постанову сторонами оскаржено не було, що свідчить про те, що сторони згодні з проведеною перевіркою та прийнятим рішенням.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8., допитаних в судовому засіданні, а також пояснень ОСОБА_7., які він давав працівникам міліції, ніхто з підлітків, які знаходилися біля магазину, до автомобіля ОСОБА_4. не підходив та скати не пробивав. Зустрівшись біля магазину, вони пішли до клуба: спочатку ОСОБА_1. та ОСОБА_6, і трохи згодом наздогнали їх ОСОБА_8. та ОСОБА_7. В судовому засіданні в поясненнях свідків ОСОБА_8. та ОСОБА_6 були виявлені деякі протиріччя стосовно того моменту, разом хлопці пішли від магазину до клуба чи наздогнали друг друга по дорозі. Однак вказані протиріччя суд вважає незначними та такими, що не впливають на остаточне вирішення справи.

Як пояснила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, вона знаходилася в машині, коли ОСОБА_4. виходив в магазин. Спочатку вона почула, як ОСОБА_1., який знаходився разом з хлопцями біля магазину, крикнув: "Хлопці, дивись". Вона глянула у бокове дзеркало та побачила, що ОСОБА_1 йде у напрямку машини, потім вона відхилилася та затим почула, як щось гупнуло та машину колихнуло. ОСОБА_10 відразу відкрила дверці, але біля машини нікого не було. Коли ОСОБА_4. вийшов з магазину, вона йому повідомила, що ОСОБА_1. вдарив чимось по машині. Дома вона побачила, що обидва колеса були спущені. Через декілька днів у неї була розмова з матір'ю ОСОБА_1., в ході якої вона казала, що знає, що це зробив саме ОСОБА_1, але за руку вона його не піймала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9. підтвердила, що чула розмову між ОСОБА_2. та ОСОБА_10, де ОСОБА_10 казала, що чула, як ОСОБА_1 крикнув "Пацани, дивись" та бачила його в дзеркало.

Свідок ОСОБА_11. в судовому засідання пояснив, що в той момент він знаходився на вулиці навпроти магазину та бачив, як ОСОБА_1 підійшов до машини ОСОБА_4, яка стояла біля магазину, присів біля заднього колеса, крикнув "Пацани, дивись", після чого свідок почув хлопок та свист спускаемого колеса. Все це він бачив хорошо, тому як біля магазину було гарне освітлення.

Суд критично оцінює пояснення даного свідка, оскільки ні працівникам міліції в ході перевірки та опитування очевидців, ні, навіть, самому відповідачеві на той момент свідок не казав, що бачив хто це зробив і тільки при слуханні справи в суді, практично через чотири місяці, з'явився свідок, який все бачив. Окрім того, як пояснили допитані в суді свідки ОСОБА_13. та ОСОБА_12., на той момент світла

біля магазину не було, світ на дорогу падав тільки від прилавку, та, оскільки на вулиці був темний час і йшов дощ зі снігом, видимість була невелика.

Оскільки не встановлено причетність ОСОБА_1. до здійснення

протиправного діяння як органами міліції, так і в суді, тому як стверджувати про його

причетність тільки тому, що свідок ОСОБА_10 за декілька хвилин, як почула звук

хлопка, бачила ОСОБА_4. у дзеркало бокового огляду, який рухався у напрямку

машини, неможливо, суд вважає, що ОСОБА_4. дійсно розповсюджує неправдиві

відомості щодо ОСОБА_1., які порочать його честь та гідність.                                      

ОСОБА_1. характеризується за місцем навчання позитивно (а.с.11), у оточуючих людей склалася добра думка щодо цього хлопця, однак ствердження відповідача щодо причетності позивача щодо протиправного діяння, опитування та проведення перевірки працівниками міліції, заставили все село обсуждати хлопця, сумніватися в його добропорядошності, що не могло не вплинути на емоційний стан позивача, який ніколи не мав ніяких проблем з правоохоронними органами та про якого завжди відкликалися тільки з хорошого боку. У зв'язку з чим суд вважає, що своїми діями відповідач спричинив моральну шкоду та страждання позивачеві на суму 1000 грн., яка і підлягає відшкодуванню на підставі ст.23 ЦК України.

Суд не може задовольнити позов в частині зобов'язання відповідача спростувати неправдиві свідчення через газету "ІНФОРМАЦІЯ_2" та принести публічні вибачення, оскільки такі свідчення ОСОБА_4. розповсюджував не через газету, а в усній формі, у зв'язку з чим суд вважає необхідним зобов'язати ОСОБА_4. принести вибачення ОСОБА_1. в присутності односельців.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 17 грн (а.с.2), що при частковому задоволенні позову не змінюється та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. До витрат пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, які позивачем було сплачено у розмірі 15 грн. (а.с.3), витрати на правову допомогу, що позивачем було понесено у розмірі 200 грн. (а.с.8), витрати сторін ..., що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, до яких суд відносить витрати позивача на бензин у сумі 314 грн. (а.с.26, 31), які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Витрати за банківські послуги до судових витрат не відносяться. Всього судові витрати підлягають стягненню у сумі 546 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 13,15,16, 23, 297 ЦК України, ст.ст. 10, 11,60, 61,79, 88, 209, 212-215   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.     У  Зобов'язати   ОСОБА_4   принести  вибачення

ОСОБА_1 в присутності односельців.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 546 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.