КОПІЯ

Справа№1-92/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    10 лютого 2010 року                         м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого: Жилки О.М.

при секретарі:

з участю прокурора Бугайця А.В., підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

        в силу ст. 89 КК України раніше не  судимого,

            ОСОБА_1 ,   0502.1970 року народження,

Уродженця м. Полтави, громадянина України,     не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5.  

кожного у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

    09.10.2009 року, ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_2, близько 15 год. з метою викрадення чужого майна взявши гайковийключ та металеву тачку, прийшли з метою крадіжки до Передгіркового парку в Ленінському районі та діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання за допомогою гайкового ключа, шляхом викручування гайок з вагону цистерни № 73743262, який знаходився на 10 колії , таємно викрали одну магістральну частину повітророзподільника, вартістю 1355 грн., з вантажного вагону № 68620566 одну магістральну частину  повітророзподільника, вартістю 1355 грн., з вантажного вагону № 68313113 одну головну частину, вартістю 1105 грн. та одну частину магістрального повітророзподільника, вартістю 1280 грн., які належать вагонному депо ОСОБА_4 Південної залізниці, а всього на загальну суму 6375 грн. Однак злочин не довели до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки Були затримані працівниками міліції.        

             В судовому засіданні підсудні повністю визнали себе винними у вчиненні злочину, по обставинам справи дали покази, як викладено вище та пояснили, що  намагалися викрасти зазначене вище майно, в в’язку зі скрутним матеріальним становищем.

    У відповідності до ст. 299 КПК України, в зв’язку з тим що підсудні повністю визнали свою вину та не заперечували фактичних обставин справи, дослідження інших доказів, за згодою усіх учасників процесу, судом не проводилось в зв’язку з недоцільністю.

    ОСОБА_3 та ОСОБА_2,   які виразилися у  таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, не доведеними до кінця з причин, які не залежали від їх  волі, кваліфіковані  правильно за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.

    При визначенні виду та міри покарання підсудним, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини що пом’якшують та обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу винних.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2  не встановлено.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудним,  суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні ОСОБА_2 перебуває неповнолітня дитина, те що підсудні щиро розкаялися у вчиненому та сприяли розкриттю злочину, за місцем проживання та навчання характеризуються позитивно, а також те що від їх дій тяжких наслідків не настало.

      Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції від суспільства, а останні, у відповідності до ст. 75 КК України, можуть бути звільнені від відбуття покарання, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки.

    Речові докази по справі, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого, у відповідності до ст. 81 КПК україни, підлягають поверненню останньому.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_1  визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15,  ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі якої призначити кожному покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

    У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити засуджених ОСОБА_2  та ОСОБА_1  від відбування покарання з випробуванням, якщо вони протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_2  та ОСОБА_1 обов’язки:

        -     не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2  та ОСОБА_1 – підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

- речові докази: магістральні частини повітророзподільника в кількості 4-х штук, та одна головна частина повітророзподільника, дві гайки з двома шпилькамі,    

, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого, вважати повернути їх законним володільцям.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста ОСОБА_4 на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

    Головуючий              (підпис)                         О.М. Жилка

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

    суду міста ОСОБА_4 ЖИЛКА