Судове рішення #8729493

                                                                                                           Справа №2-1523/2009р.

                                               

                                                                                                                                                 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    10 листопада  2009 року    Очаківський міськрайонний суд   Миколаївської області

в складі: головуючого – судді            Головко Л.І.

        при секретарі –                 Басовій Н.Г.

 

        розглянувши у  попередньому судовому засіданні у м.Очакові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Іванівської сільської ради  про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним та скасування його державної реєстрації,-

в с т а н о в и в:

     20 жовтня 2009 року ОСОБА_1  звернувся до Очаківського міськрайонного суду з позовом до Іванівської сільської Ради про визнання державного акту на право приватної власності на землю не дійсним та скасування його реєстрації.

     Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що на підставі рішення виконкому Іванівської сільської ради народних депутатів № 17 від 25.02.1993 року  на  ім”я   ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю у розмірі 0,21 га  в с.Іванівка Очаківського району для ведення особистого підсобного господарства  та будівництва  жилого будинку.  Даний  акт   був зареєстрований у книзі запису актів на право приватної власності на землю за №227 від 02.08.1993 року.  22.04.2008 року він придбав жилий будинок з відповідними господарськими та побутовими спорудами за адресою вул.Жовтнева,22 в с. Іванівка і 13.05.2008 року отримав в Очаківській філії ММБТІ свідоцтво про право власності на нерухоме майно.  12.03.2002 року ОСОБА_2 померла.  Акт на землю на ім”я ОСОБА_2 оформлений з порушенням ст.67 Земельного Кодексу України від 13.03.1992 року, а саме:  в акті від 02.08.1993 року невірно вказане цільове призначення  земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка мала два призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку та  ведення особистого підсобного господарства, також  не зазначено місце розташування виділеної земельної ділянки. Угоди щодо відчуження земельної ділянки між ним та ОСОБА_2 здійснено не було. Право власності на жилий будинок по вул.Жовтнева,22 в с. Іванівка належить йому, а право приватної власності на земельну ділянку належить іншій особі.                                                                                                                                  

     Посилаючись на викладене  позивач  просив суд  визнати  державні акти  не дійсними.

     Позивач  в судовому  засіданні  позовні вимоги підтримав і просив про їх задоволення.

     Представник відповідача у судове засідання не з»явився,  надав суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності, з позовом згоден.

      Представник зацікавленої особи відділу Держкомзему в Очаківському районі Миколаївської області в  судовому засідання позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

      Вислухавши пояснення  позивача, зацікавленої особи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

      На підставі рішення виконкому Іванівської сільської ради народних депутатів № 17 від 25.02.1993 року  на  ім”я   ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю у розмірі 0,21 га  в с.Іванівка Очаківського району для ведення особистого підсобного господарства  та будівництва  жилого будинку.  Даний  акт   був зареєстрований у книзі запису актів на право приватної власності на землю за №227 від 02.08.1993 року.  22.04.2008 року він придбав жилий будинок з відповідними господарськими та побутовими спорудами за адресою вул.Жовтнева,22 в с. Іванівка і 13.05.2008 року отримав в Очаківській філії ММБТІ свідоцтво про право власності на нерухоме майно.  12.03.2002 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується довідкою Іванівської сільської ради. Акт на землю на ім”я ОСОБА_2 оформлений з порушенням ст.67 Земельного Кодексу України від 13.03.1992 року, а саме:  в акті від 02.08.1993 року невірно вказане цільове призначення  земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка мала два призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку та  ведення особистого підсобного господарства, також  не зазначено місце розташування виділеної земельної ділянки. Угоди щодо відчуження земельної ділянки між ним та ОСОБА_2 здійснено не було. Право власності на жилий будинок по вул.Жовтнева,22 в с. Іванівка належить ОСОБА_1, а право приватної власності на земельну ділянку належить ОСОБА_2.                                                              

      Відповідно до ст. 67 Земельного Кодексу України ( надалі у тексті ЗК України), що діяв на час видачі зазначеного державного акту, громадянам у сільській місцевості за рішенням сільської ради може бути виділена у приватну власність земельна ділянка для будівництва жилих будинків та їх обслуговування у розмірі не більшому від 0,25 га.

          Зі змісту цих статей ЗК України випливає, що громадянам може може бути виділено у приватну власність земельні ділянки, як для ведення особистого підсобного господарства, так і для будівництва жилих будинків та їх обслуговування.

          У порушення п. 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15 квітня 1993 року у редакції, що діяла на час видачі спірного акту від 25.05.1993 року, на плані, що міститься у державному акті, крім інших відомостей, не показаний опис меж сумісних власників землі і землекористувачів, інші об»єкти, що надають можливість зробити висновок про її місце розташування на місцевості, у даному випадку – у с.Іванівка.

      Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

      Крім цього, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі судовий збір, що сплачений останньою при зверненні до суду і складає 08 грн. 50 коп.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, ч.1 ст. 88,  212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

     Визнати недійсним державний акт  на право приватної власності на землю, виданий Іванівською сільською Радою Очаківського району Миколаївської області на підставі рішення цієї ж Ради № 17 від 25 лютого 1993 року  на посвідчення права  ОСОБА_2  на земельну ділянку площею 0,21 га , що розташована  на території с.Іванівка Очаківського району  Миколаївської області  та скасувати  його державну реєстрацію.

      Стягнути з  Іванівської сільської Ради Очаківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1  в рахунок повернення судового збору, сплаченого позивачем  при зверненні до суду – 08 (вісім) гривень 50 копійок.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суд Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про його оскарження, що має бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

      Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація