Справа № 2 - 20

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

30 січня 2007 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді                                            Арапіної'Н.Є.

при секретарі                                     Косолапової В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» за участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, що заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» за участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, що заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що 07 лютого 2006 року о 9 год.30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем, що належить відповідачу, скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1, який належить позивачеві на праві власності. Автомобіль позивача отримав технічні ушкодження. Позивачу заподіяно матеріальну шкоду в сумі 10596 грн. 64 коп. та моральну шкоду - 5000 грн. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 10596 грн. 64 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 144 грн. 46 коп., витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 100 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Пояснила, що її на праві приватної власності належить автомобіль марки ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1. 7 лютого 2006 року по довіреності керував автомобілем водій ОСОБА_4 , який її розповів про наступні обставини дорожно-транспортної пригоди. Водій відповідача Вербицький рухався з великою швідкістю, постановою судді визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності. Згідно висновків спеціаліста матеріальна шкода позивача складає 3746 грн. 64 коп. та оплата за проведення експертизи 400 грн.. З 20 лютого по 20 квітня 2006 року позивач уклала з ОСОБА_5 договір оренди автомобіля ВАЗ 21074 державний номер НОМЕР_2. Згідно з умовами договору за оренду автомобіля оплата складала у розмірі 100 грн. щоденно, але розписки та квітанції про оплату вказаних сум відсутні. 3 8 по 20 лютого 2006 року на Торезькому хлібокомбінату щоденно позивачу відпускали хлібопродукти, про що видані накладні. Ці хлібопродукти доставлені на автомобілі хлібокомбіната і позивач заплатила за доставку 450 грн.. До теперішнього часу пошкоджений автомобіль не відремонтован. У договорі на придбання хлебобулочних виробів не записано, що доставка на власному автомобілю. В теперішній час хлібопродукти доставляються на автомобілі сина . У зв"язку з цією пригодою зверталася до полікліники, оскільки

нервувала у зв"язку з необхідністю щоденно знаходити транспортні засоби для перевозки хлібопродуктів. Письмовими доказами може підтвердити звернення до лікаря. Просить стягнути моральну шкоду у сумі 5000 грн., матеріальну шкоду у сумі 10 596 грн. 64 коп.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що зі слів третьої особи йому відомо про відсутність вини водія відповідача. Фактично винен водій позивача, який порушив Правила дорожного руху, а саме, не пропустив автомобіль відповідача, який рухався по головній дорозі. Водій відповідача прийняв всі міри, однак по незалежним від нього причинам зіткнувся. Автомобіль позивача не був завантажений хлібом і не є спеціальним автомобілем для перевозки хлібопродуктів, тому моральна шкода також відсутня. Крім того, автомобіль відповідача також пошкоджений. Постанова Кіровською райсуду м.Донецька винесена без участі третьої особи, тому він не згоден. Третя особа рухалася по вулиці, на якій встановлені знаки головна дорога, рухався по головній дорозі. На схемі ДТП невірно відображено стан доріг, по яким рухалися водії. Перехрестя не є рівнозначним, оскільки дорога, по якій двигалася третя особа Вербицький визначена знаками дорожними про направлення та знаками про головну та другорядну дороги, вул. Молодіжна пересічена вул. Горького, яка з одного боку покрита грунтом, а з боку виїзда автомобіля позивача знаходиться паркова зона, яка обмежена бордюром. Тому вважає, що по правилам дорожного руху перехрестя не є рівнозначним: водій позивача, який виїджав з другорядної вул. Горького,   водій відповідача рухався по головній вул.Молодьожній.

Третя особа ОСОБА_2. позов не визнав. Пояснив, що працює у якості водія у відповідача ДОКП "Донецькоблводоканал". 7 лютого 2006 року знаходився у відрядженні у м.Торез та рухався по вул. Молодьожній зі швидкістю 25-20 км/год по дорозі, яка покрита накатаним снігом до склизького стану. У автомобілі знаходилися 5 пасажирів. їхав ближче до центру по спуску. Не доїхав 15 м до місця ДТП , побачив, що виїхав автомобіль ВАЗ-2102 та залишився посередині дороги, по якій рухалася третя особа. Побачив це став рухатися ліворуч та гальмувати, але автомобіль під його керуванням зіткнувся за автомобілем ВАЗ 2102. У результаті автомобиль пошкоджено: розбиті радіатор, обидві фари, бампер, акумулятор, пошкоджені бокові двері. На ВАЗ 2102 пошкождені: переднє ліве крило, колесо, покриття на лівому боці. Присутній був при складанні схеми, але складно визначити ширину дороги. Гальмовий шлях відображено 12 м. До ДТП в цей день проїджали по цій дорозі та бачив знак головна дорога. Перед перехрестям нема знака про рівнозначність доріг. При наявності такого знака була б перешкода праворуч, то він зобов'язаний пропустити ВАЗ 2102. При наявній сітуації повинен також зупинитися, але не зміг у зв"язку зі станом дороги. В протоколі зафіксовано, що рівнозначне перехрестя, а фактично нерівнозначне. У протоколі горизонтальна дорога, а фактично уклін. Зафіксовано, що нема розміток та асфальтована дорога, а фактично неможливо визначити у зв"язку зі сніговим покровом.

Свідок ОСОБА_6. пояснив, що проводив перевірку обставин, складений протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду міста події, пояснення учасників, схему, фототаблицю. Вивчивши матеріали установив, що відповідач порушив Правила дорожного руху. На місці пригоди перехрестя рівнозначне, оскільки відповідно вимогам Правил дорожного руху відсутні дорожні знаки та водії повинні користуватися правилами небезпеки справа. Візуально встановив, що горизонтальна дільниця дороги.

Свідок ОСОБА_7. пояснив, що знаходився у відрядження у м.Торез, на автомобілі ГАЗ 2705 спускалися по дорозі, у районі школи дорога склизька і автомобіль рухався зі швідкістю 25-30 м. Коли з правого боку з"явився ВАЗ 2102, третя особа гальмувала, але автомобілі зіткнулися, оскільки ВАЗ 2102 залишився посередині дороги. Удар прийшов у ліву сторону ВАЗ 2102, в якому знаходився пасажир. Водій автомобіля ВАЗ повільно виїзжав із-за сугробів та дерев, які там ростут і посередині дороги. Свідок помітив автомобіль на відстані 12 м. Висота сугрубів не менш метра, дерева знаходяться на відстані 5-10 м.

Свідок ОСОБА_8. пояснив, що знаходивя у відрядженні. їхали на ГАЗ 7205 зі    швидкістю 30-35 км , знаходився позаду. Побачив автомобіль ВАЗ червоного коляру, який виїхав на вулицю, по якої рухалися. Спочатку вправо хотів пропустити, а потім, побачив, що він зупинився посередині дороги різко нажав на гальми. Але у зв"язку з ожеледицею зупинитися не зміг. Пізніше третя особа розповів, що бажають зробити винним. Пояснив, що небезпека справа і повинен пропустити.

Суд, заслухавши сторони, свідків, третю особу, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали адміністративної справи, надані сторонами докази, установив наступні фактичні обставини.

У судовому засіданні судом оглянута адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 по ст. 124 КУоАП .

В адміністративній справі знаходяться протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця дорожньо-транспортного випадку від 7 лютого 2006 року, схема ДТП, протоколи огляду транспортних засобів.

Згідно протоколу серія НОМЕР_3 про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 7 лютого 2006 року в 9 годин 30 хвилин керував автомобілем по вул.Молодьожній   міста Тореза, під час виникнення небезпеки для руху, яку він об"єктивно спроможній виявити, не вжив заходів для зменшення швідкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1, який виїджав на нерегульоване перехрестя зправа, у результаті автомобілі одержали механічні ушкодження, чим порушив п. 12.3,16.12 Правил дорожнього руху(а.с. 79).

У наданих матеріалах знаходиться протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого 7 лютого 2006 року о 9 годині 30 хвилин відбулося зіткнення автомобілей на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вул. Молодьожній та вул.Горького, на горизонтальній ділянці дороги зі сніговим накатом, що не була посилана (а.с. 80-82).

Згідно протоколу огляду транспортного засобу на автомобілі ГАЗ 2705 : деформовано праву та ліву передню блок фари, покажчики поворотів, ліву частину переднього бамперу, задню праву вставку бамперу, деформована передня декоративна грата, передній капот, праве та ліве передні крила, права середня двір та права середня стійка ;   на автомобілі ВАЗ-2102 деформовано: переднє ліве крило, передня ліва двір, ліве заднє крило, задня кришка багажника, задня панель, передній лівий диск, лівий бордюр, розірвана ліва передня покришка (а.с. 83-84).

На схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди гальмовий путь автомобіля ГАЗ 7205 складає 20,0 м (а.с.84-85).

В матеріалах перевірки містяться пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_4., в яких викладені обставини дорожньо-транспортного випадку, що відбувся при зіткненні автомобілей   (а.с. 86,87).

7 березня 2006 року постановою судді Торезького міського суду ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУоАП у виді адміністративного штрафу в сумі 17 гривня (а.с. 19).

Згідно акта комісійного обстеження місця дорожно-транспортної пригоди ширина проїздної частини на момент ДТП 4.8 м, має сніжний накат, продольний уклін  40 промилей, поперечний уклін 10 промилей (а.с. 159).

Аналізуючи добуті докази суд дійшов наступного висновку. Згідно ст. 1166 ГК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Згідно ст. 1187 ГК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, зв'язана з використанням, чи збереженням змістом транспортних засобів, що створює підвищену

небезпеку для особи, що здійснює цю діяльність, і для інших осіб. Шкода, заподіяна              

джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди та ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, чи збереження зміст якого створює підвищену небезпеку, тобто титульний власник. Юридична ознака титульного власника право володіння транспортним засобом, матеріальна ознака складається в здійсненні фактичного володіння (експлуатації) , тобто передбачену законом потенційну небезпечну діяльність, зв'язану з використанням, чи збереженням змістом цього обьекта. За загальним правилом сукупність зазначених ознак дозволяє покласти відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки на титульного власника. Якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне керування без належного правового оформлення, то субьектом відповідальності є власник транспортного засобу. Особа, що здійснювало діяльність по експлуатації транспортного засобу відшкодовує збиток солідарно.

У відповідності зі ст. 1172 ГК України юридична особа відшкодовує шкоду, яка заподіяна працівником при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до разьяснень, викладених в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 " Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична чи особа громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного чи керування на інших підставах (договір оренди, довіренності і т.п.).

Згідно висновку судово-автотехничної експертизи від 15 вересня 2006 року при зіткненні автомобілей на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вул. Молодьожній та вул.Горького водій автомобіля ГАЗ-2705 ОСОБА_2   мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даний дорожно-транспортний випадок, виконуючи вимоги п.16.12 ПДД ; у даній дорожній обстановці  водій автомобіля  ВАЗ-2102   ОСОБА_4. мав переважне право на проїзд перехрестя, повинен діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожного руху, невідповідність дій вимогам п.12.3 Правил дорожного руху, які знаходяться в причинному зв"язку з настанням даного дорожно-транспортного випадку не встановлено, дії водія автомобіля ГАЗ-2705 ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв"язку з настанням даного дорожно-транспортного випадку; при зіткненні автомобілей на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вул. Молодьожній та вул.Горького, якщо водій Вербицький І.В рухався по головній дорозі, а ОСОБА_4. виїджав з боку другорядної дороги водій автомобіля ГАЗ-2705 ОСОБА_2 не мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даний дорожно-транспортний випадок, виконуючи вимоги п.12.3 ПДД, мав переважне право на проїзд перехрестя, невідповідність дій вимогам п.12.3 Правил дорожного руху, які знаходяться в причинному зв"язку з настанням даного дорожно-транспортного випадку не встановлено; у даній дорожній обстановці   водій автомобіля   ВАЗ-2102   ОСОБА_4. мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даний дорожно-транспортний випадок, виконуючи вимоги п. 16.11 ПДД,   дії водія автомобіля ВАЗ-2102   ОСОБА_4. знаходяться в причинному зв"язку з настанням данного дорожно-транспортного випадку (а.с. 199-203).

Суд приймає до уваги висновок автотехничної експертизи в частині висновків відносно зіткнення автомобілей на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вул. Молодьожній та вул.Горького, при якому водій автомобіля ГАЗ-2705 ОСОБА_2 мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даний дорожно-транспортний випадок, виконуючи вимоги п.16.12 ПДД ; у даній дорожній обстановці   водій автомобіля ВАЗ-2102   ОСОБА_4. мав переважне право на проїзд перехрестя, повинен діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожного руху, невідповідність дій вимогам п.12.3 Правил дорожного руху, які знаходяться в причинному зв"язку з настанням даного

дорожно-транспортного випадку не встановлено, дії водія автомобіля ГАЗ-2705                     

ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв"язку з настанням даного дорожно-транспортного випадку, оскільки цей доказ не суперечить іншим зібраним у справі доказам, у сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказує на наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою водія і наслідками , містить науково обгрунтованість застосованих засобів і методів дослідження, повноту та грунтованість проведеного дослідження, відповідність даних, одержаних під час дослідження і описаних у дослідницькій частині висновку, підсумковому висновку.

Зазначений письмовий доказ підтверджується поясненнями сторін, третьої особи, свідків, протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, транспортного засобу, зводними інвентарних карток вулиць.

Так, згідно зводних інвентарних карток вул.Молодіжна та вул.Горького м.Тореза мають асфальтобетонний стан покриття (а.с.108-113). Зазначені вулиці знаходяться на балансі Пелагіївської селищної ради м.Торез (а.с. 15).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 7 лютого 2006 року в 9 годин 30 хвилин керував автомобілем по вул.Молодьожній  міста Тореза, під час виникнення небезпеки для руху, яку він об"єктивно спроможній виявити, не вжив заходів для зменшення швідкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1, який виїзжав на нерегульоване перехрестя з права, у результаті автомобілі одержали механічні ушкодження, чим порушив п. 12.3, 16.12 Правил дорожнього руху.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого 7 лютого 2006 року о 9 годині 30 хвилин відбулося зіткнення автомобілей на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг вул. Молодьожній та вул.Горького. Ці обставини підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_6. про те, що на місці пригоди перехрестя рівнозначне, оскільки відповідно вимогам Правил дорожного руху відсутні дорожні знаки, тому водії повинні користуватися правилами небезпеки справа.

Виходячи з положень п.16.15 ПДД про те, що водій повинен вважати, що знаходиться на другорядній дорозі у разі відсутності знаків переваги та неможливості визначити покриття дороги, суд не приймає до уваги пояснення третьої особи ОСОБА_2 в частині того, що відсутність на перехресті знака про рівнозначність доріг є підставою для визнання нерівнозначності доріг, що давало йому переважне право на рух, а також про неможливість визначити стан покриття у зв"язку зі сніговим покровом.

З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що шкода заподіяна діями третьої особи, яка знаходиться у трудових відносинах з відповідачем. Вина ОСОБА_2 встановлена постановою про адміністративне правопорушення Торезького міського суду Донецької області.

Вимоги позивача у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню, оскільки дорожньо-транспортний випадок і, як наслідок, заподіяна шкода відбулися з вини третьої особи ОСОБА_2, що скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП .

При визначенні розміру відшкодування шкоди при зіткненні транспортних засобів, частина 2 ст. 1192 ГК України визначила, що розмір збитків , які підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи чи виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі.

Розмір заподіяння збитку обґрунтовано висновком автотоварознавчої експертизи від 21 листопада 2006 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику

транспортного засобу ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_1 складає 4426 грн. 16 копію

(ах. 193-197).                                                                                                                                  

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню у відшкодування матеріальної шкоди витрати, пов'язані з ремонтом ушкодженого автомобіля в сумі 4426 грн. 16 коп.

Суд не бере до уваги пояснення позивача про причинения матеріальної шкоди у розмірі 10 596 грн. 64 коп., оскільки зазначені обставини позивач не довів, чим не виконав вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посілається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При з"ясуванні фактів, з якими закон пов"язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов"зку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз"яснень, даних в п. 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов"язковому з"ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Стаття 23 ГК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральная шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що зазнала позивач у зв'язку з ушкодженням автомобіля, тривалості часу проведення ремонтних робіт, з обставин, з якими позивач пов"язує необхідність користування транспортним засобом, з урахуванням сімейного і матеріального становища, глибину душевих страждань, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

Так, суд приймає до уваги, що позивач є суб"єктом підприємницької діяльності, вид діяльності - торгівельно-закупочна (а.с.20-21), для перевезення хлібобулочних виробів, які відпускало відкрите акціонерне товариство "Торезхліб", укладала договір аренди автомобіля з 20 лютого по 20 квітня 2006 року (а.с.22-36)

Суд приймає до уваги стан здоров"я позивача ОСОБА_1, яка у лютому, березні 2006 року зверталася за медичною допомогою з приводу атеросклеротичного кардіосклерозу, скаргами на головний біль (а.с. 37-39).

Тому вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в суммі 3500 грн..

Згідно з вимогами ст. 84 ЦПК України витрати на оплату правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Гранічний розмір компенсації витрат на правовову допомогу встановлюється постановою №    590 від 27 квітня 2006 року Кабінету міністрів України " Гранічні розміри компенсації витрат, пов"язаних з

розглядом цивільних та адміністративних справ", згідно з якою якщо компенсація

сплачується іншою стороною, гранічний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення витрати у зв"язку з

оплатою правової допомоги підлягають задоволенню. При задоволенні позовних вимог

щодо стягнення витрат з оплати правової допомоги суд приймає до уваги участь

представника позивача у судових засіданнях (а.с. 49-60,91-105,126-148165-166).          

У відповідності зі ст.ст.79, 86, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: витрати по сплаті судового збору у сумі 69 грн. 50 коп., що складає із задоволення вимог майнового характеру у розмірі 51 грн. та вимог немайнового характеру у розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп., витрати,пов"язані з проведенням експертизи в сумі 400 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у сумі 100 грн. 00 коп.

Розмір понесених позивачем судових витрат підтверджується наявними у справі документами-квитанцією (а.с.2,3,4, 40, 41).

У відповідності зі ст.ст.79, 86, 88 ЦПК України з державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області в сумі 7 грн. 50 коп..

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити. Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167,1172,1187,1192 ЦК України, Законом України «Про експертизи», п.5 ст.48 Закону України «Про власність» , ст.ст. 10, 11, 60, 79, 80, 82, 84, 85, 86, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, п.п. 3, 4, 7 постанови № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" ,

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 4426 грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 69 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп., витрати,пов"язані з проведенням експертизи в сумі 400 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу у сумі 100 грн. 00 коп., всього 5025 грн. 66 коп..

Стягнути з Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди сумі 3500 грн. 00 коп.

Стягнути з Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області в сумі 7 грн. 50 коп..

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.