Справа № 2-74 2007 р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року Горезький міський суд Донецької області в складі:
Головуючої судді Арапіної Н.Є.
При секретарі Терещенко І.О..,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" с. Рівне Шахтарського району Донецької області про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини заработної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за затримку виплат,
встановив:
позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за затримку виплат, моральної шкоди. Свої вимоги мотивував том, що на підприємстві відповідача він працював з 31 березня 1998 року по 30 червня 2006 року. Звільнився з підприємства відповідача за власним бажанням. Існує заборгованість підприємства відповідача перед позивачем з заробітної плати. Відповідач відмовляється добровільно виплатити суму заборгованості. У зв'язку з наведеним позивач просить про стягнення заборгованості заробітної плати у сумі 5656 грн. 80 коп. компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати у сумі 21 грн. 07 коп., середнього заробітку за затримку виплат у сумі 3750 грн. 12 коп., моральної шкоди у сумі 2000 грн..
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, відмовився від позовних вихмог про стягнення моральної шкоди. Пояснив, що на підприємстві відповідача він працював з 31 березня 1998 року по 30 червня 2006 року, звільнився за власним бажанням. Існує заборгованість підприємства відповідача перед ним з заробітної плати, яку відповідач відмовляється добровільно виплатити. Просив про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за затримку виплати.
Представник відповідача частково визнав позовні вимоги. Пояснив, що позивач працював у відповідача по 30 червня 2006 року. Існує заборгованість підприємства відповідача перед позивачем з заробітної плати, розмір якої визнає. Однак не згоден з позовними вимогами в частині стягнення середнього заробітку за затримку виплат, оскільки позивачем пропущен строк позовної давнини.
Вислухавши сторони, дослідив матеріали справи, суд доходить висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач перебував в трудових відносинах з сільскогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Луч" с. Різне Шахтарського району Донецької області, яке не виконує свої обов'язки перед позивачем зі своєчасної виплати заробітної плати, в результат! чого виникла заборгованість з заробітної плати в сумі 5656 грн. 80 коп., компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати у сумі 21 грн. 07 коп., середньоденний заробіток складає 37 грн. 88 коп. (а.с.3-6).
Дослідив добуті докази суд доходить наступного висновку.
У відповідності зі ст. 116 КЗпГІ України при звільненні працівника виплата належних сум провадиться в день звільнення. Зазначені суми заборгованості відповідач не виплатив до теперішнього часу, тому заборгованість по заробітній платі в сумі 5656 грн. 80 коп., компенсацію втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати в сумі 21 грн. 07 коп. необхідно стягнути з відповідача.
При невиплаті сум, що належать, у зазначений термін відповідно до вимог статті 117 КЗпГІ України працівнику за час затримки виплат по день фактичного розрахунку виплачується середній заробіток.
Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачає виплату середнього заробітку за час затримки виплат, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї провини, відсутність грошей у роботодавця не виключає його відповідальності.
Статею 233 КПпЗ України передбачена можливість працівника звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення-в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових суперечок" передбачає, що якщо тримісячний строк пропущений без поважних причин, у позові може бути відмовлено по зазначеній підставі. При пропуску тримісячного терміну в позові може бути відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю вимог, тому суд з'ясовує не тільки причини пропуску терміну, але всі обставини справи, права та обов'язки сторін.
З урахуванням положень п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" позивачем пропущений тримісячний термін звернення до суду, тому що позивач звернувся в суд 20 листопада 2006 року, а виплатити заробітну плату позивачу відповідач повинен в день звільнення 30 червня 2006 року.
Позивач не надав доказів поважності причин пропуску встановленого строку і не ставив питання про поновлення пропущенного строку. Суд вважає, що позивач пропустив строк на звернення до суду без поважних причин.
Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині стягнення середнього заробіток за час затримки виплати не підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст.ст.79,81,88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 56 гривні 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області в сумі 30 гривні 00 коп.
Керуючись ст.ст. 115, 116, 117, 233, 234 КЗпП України, ст. 34 Закона України «Про
оплату праці», п. 4 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року Пленуму Верховного Суду
України"Про практику розгляду судами трудових спорів",ст.ст. 10,11,60,79,80,88,130,174,209, 212,213,214,215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" с. Рівне Шахтарського району Донецької області про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати та середнього заробітку за затримку виплат задовольнити частково.
Стягнути з сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" с. Рівне Шахтарського району Донецької області на користь Баринова Юрія Олександровича заборгованість по заробітній платі в сумі 5656 грн. 80 коп., компенсацію
втрати частини заработної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати в сумі 21 грн. 07 коп..
Стягнути з сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" с. Рівне Шахтарського району Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 56 гривні 77 коп.
Стягнути з сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" с. Рівне Шахтарського району Донецької області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривні 00 коп. В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.