Справа № 1 - 11/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року                                     смт. Червоноармійськ

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

                головуючої-судді                             ОСОБА_1

при секретарях                                 Панченко І.А., Ридановій Г.В.,

                            ОСОБА_2

               з участю прокурора                         Полюги Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Червоноармійську кримінальну справу по обвинуваченню

                   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                   уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина

                   України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3,

                   не одруженого, працюючого помічником друкаря ТОВ «Каліграф»

                   м. Рівне, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 135 ч. 1 КК України,-      

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3 22 вересня 2009 року близько 23 години 45 хвилин, керуючи легковим автопоїздом у складі автомобіля-тягача FORD-F350, н/з 440 ОІВ та напівпричепа-лафета, н/з НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Н 4659274, виданого 22.12.2008 року штатом Колорадо, Сполучені Штати Америки та рухаючись в напрямку м. Рівне, на 185 км автодороги Київ-Чоп в Червоноармійському районі, де рух транспорту організований у двосторонньому напрямку, передньою правою частиною свого автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який знаходився на смузі руху автомобіля. Після цього, будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, проявивши  байдужість і неповагу до права людини на життя та в порушення вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху, ОСОБА_3 не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої допомоги, не відправив потерпілого до лікувального закладу, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об»їзду місця пригоди та зник з місця пригоди, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_4, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, хоча зобов»язаний був та мав змогу надати потерпілому допомогу, тим самим поставивши його в небезпечний для життя стан.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток основи черепа, крововиливів під м»які мозкові оболонки, розривів з»єднань між хребтом та основою черепа, повного розриву хребта у грудному відділі, перелому ребер по 8 анатомічним лініям, геморагічних забоїв легень, перикарду, розривів печінки, селезінки, брижі тонкого кишківника, аорти, переломів обох крижових здухвинних з»єднань, лонного з»єднання, лівої стегнової кістки, садна, ран тіла, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв»язку зі смертю потерпілого.

  Врятувати життя потерпілого ОСОБА_4 при наданні йому своєчасної спеціалізованої та кваліфікованої медичної допомоги було б неможливо.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінуємому злочині визнав повністю, щиро кається і пояснив, що дійсно 22 вересня 2009 року близько 24 години він керував автомобілем Форд, н/з 440 ОІВ по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Рівне. Рухаючись по території Червоноармійського району, де рух транспорту організований у двосторонньому напрямку, із швидкістю 80 км/год та включеним ближнім світлом фар, він відчув різкий сильний удар в передню праву частину автомобіля. Проїхавши близько 200 метрів, він зупинив автомобіль на узбіччі та, оглянувши його разом з батьком, виявили розбиті фари. Вирішивши, що причиною пошкодження було запасне колесо, яке відірвалось від вантажного автомобіля, що рухався попереду, вони залишились чекати до ранку. Через деякий час до них підійшли працівники міліції, які повідомили, що він збив людину.  

Крім визнавальних показів підсудного, його вина у вчиненому доводиться зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами:

- показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що 22 вересня 2009 року він разом зі своїм сином ОСОБА_3 на автомобілі Форд поверталися з м. Одеса в м. Рівне. На території Житомирської області автомобілем керував його син, а він відпочивав на задньому пасажирському сидінні. Раптом він відчув сильний удар в передню частину автомобіля. При цьому син пояснив, що вони рухалися між двома фурами і припустив, що щось відірвалось від фури, яка рухалась попереду. Зупинивши автомобіль на узбіччі приблизно за 200 метрів від того місця, де стався удар, вони виявили, що в автомобілі пошкоджені бампер, капот, фара та крило. Оскільки на автомобілі не було видно крові, вони вирішили, що це щось відірвалось від автомобіля, що рухався попереду, тому працівників міліції не викликали і вирішили зачекати до ранку. Близько 3-ї години ночі до них підійшли працівники міліції, які повідомили, що їхній автомобіль збив людину;

-   протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.09.2009 року, згідно якого дорожньо-транспортна пригода трапилась 22 вересня 2009 року на 185км+600 м автодороги Київ-Чоп Червоноармійського району. Легковий автопоїзд у складі автомобіля-тягача FORD-F350, н/з 440 ОІВ та напівпричепа-лафета, н/з НОМЕР_1 місце пригоди залишив (а.с 3-19);

- висновком експерта № 171 від 13.10.2009 року про те, що ОСОБА_4 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток основи черепа, крововиливів під м»які мозкові оболонки, розривів з»єднань між хребтом та основою черепа, повного розриву хребта у грудному відділі, перелому ребер по 8 анатомічним лініям, геморагічних забоїв легень, перикарду, розривів печінки, селезінки, брижі тонкого кишківника, аорти, переломів обох крижових здухвинних з»єднань, лонного з»єднання, лівої стегнової кістки, садна, ран тіла, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв»язку зі смертю потерпілого. Врятувати життя потерпілому ОСОБА_4 при наданні йому своєчасної спеціалізованої та кваліфікованої допомоги було  неможливо (а.с. 32-33);

- висновком експерта № 127 від 27.09.2009 року про те, що на легковому автопоїзді FORD-F350, н/з 440 ОІВ будь-яких технічних несправностей деталей і систем, які б могли привести до створення аварійної ситуації й виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено (а.с. 76-83).

           В ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про закриття відносно нього кримінальної справи та передачу його на поруки трудового колективу ТОВ «Каліграф» м. Рівне.

    Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання підсудного, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

           Злочин, передбачений ст. 135 ч. 1 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

    Відповідно до ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, якщо вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, займається суспільно корисною працею, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, тому є всі підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв»язку з передачею на поруки колективу ТОВ «Каліграф» м. Рівне, де він працює, який звернувся до суду з таким клопотанням.

      На підставі викладеного, керуючись ст. 47 КК України, ст. ст. 7-1, 10 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Передати ОСОБА_3 на поруки строком на 1 (один) рік колективу товариства з обмеженою відповідальністю «Каліграф» м. Рівне, звільнивши його від кримінальної відповідальності, якщо він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальну справу, порушену стосовно ОСОБА_3 за ст. 135 ч. 1 КК України, закрити.

Міру запобіжного заходу, обрану відносно ОСОБА_3, у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

    Речові докази по справі: легковий автопоїзд у складі автомобіля-тягача FORD-F350, н/з 440 ОІВ та напівпричепа-лафета, н/з НОМЕР_1, переданий під розписку ОСОБА_3, залишити останньому як власнику.

    Копію постанови для відома направити колективу ТОВ «Каліграф» м. Рівне.

Постанова може бути оскаржена та на неї може бути внесено апеляційне подання до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд протягом 7 діб з моменту його проголошення.

               Головуюча-суддя                            підпис

Згідно:

               Суддя                                               О.В. Гуц