Справа 2-2560

                                  2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         09 березня 2010 р.                                                                                                 м. Білгород-Дністровський

                       Білгород – Дністровський міськрайонний  суд  Одеської області

           у складі головуючого – судді  Шевчук Ю.В.

          при секретарі – Мамончик К.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання, вказуючи, що від спільного шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має потребу в утриманні, однак через те, що вона являється не працюючою, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає, вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні з позовом погодився частково, погодився на утримання аліментів у розмірі 170 грн. щомісячно.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню частково з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 24 листопада 2009 року шлюб між сторонами було розірвано, від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - дочку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться при матері (позивачки) та на її утриманні. Згідно довідки № 234 від 15.02.2010 року позивачка являється не працюючої, знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримувати додаткові кошти можливості не має, а відповідач проживає окремо від сім’ї та матеріальної  допомоги на утримання позивачки не надає.

У відповідності зі ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він з позовом згоден частково, в розмірі 170 гривень, тому що він на даний час не працює та не має стабільного заробітку.

На підставі вищевикладеного та враховуючи, що позивачка являється не працюючою, коштів на своє утримання не має, маючи на своєму утриманні неповнолітньої дочки, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання позивачки не надає, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на своє утримання до досягнення дочкою ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до 01 травня 2011 року обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 84 СК  України ст. ст. 10, 11, 76, 169, 209, 213, 214-215, 224 ЦПК України, суд –

                                                               В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 - частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на її утримання у розмірі 170 гривень щомісяця, починаючи з 18 лютого 2010 року до досягнення їх неповнолітньою дитиною – дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, трьох років, тобто до 01 травня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: