Справа №22ц-2375/2006 р.                    Головуючий у 1 інстанції Савченко С.І.

Категорія 27                                     Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

У ХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду

Київської області в складі:

головуючого - судді Лащенка В.Д.,

суддів Червінко К.С., Тракало В.В.,

при секретарі Волошиній С.В.,

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Києві  матеріали цивільної справи за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду

Київської області від    15 травня 2006 року в справі за позовом    ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні

частиною будинку та вселення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про вселення до належної відповідачці на праві власності частини будинку АДРЕСА_1 в м.Ірпіні Київської області, що становить 19/100 та складається з приміщень 3-1 площею 5,7 кв.м, 3-2 площею 3,6 кв.м, 3-3 площею 6,4 кв.м, 3-4 площею 9,2 кв.м, 3-5 площею 6,1 кв.м.

В позовній заяві зазначив, що з 1989 року до 2000 року перебував у з відповідачкою у фактичних шлюбних відносинах і вселився до вказаної частини будинку разом з відповідачкою у 1991 році як член її сім"ї. Проживав у будинку до травня 2002 року. За її згодою проводив надбудову над вказаною частиною будинку. З травня 2002 року в будинку не проживає, так як відповідачка перешкоджає йому в цьому: змінила замок на вхідних дверях, вставила грати на вікна. Тому позивач просив суд вселити його до вказаної частини будинку та зобов"язати відповідачку не чинити йому перешкод в користуванні будинком, надавши ключ від вхідних дверей. В ході розгляду справи позивач доповнив позов вимогами про 'зобов"язання відповідачки не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою, що належить до 19/100 частин будинку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено вселити ОСОБА_2 до 19/100 частин будинку АДРЕСА_1 в м.Ірпіні Київської області, що складається з приміщень 3-1 площею 5,7 кв.м, 3-2 площею 3,6 кв.м, 3-3 площею 6,4 кв.м, 3-4 площею 9,2 кв.м, 3-5 площею 6,1 кв.м, та зобов"язати відповідачку не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні цими приміщеннями, надавши йому ключ від вхідних дверей. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалення нового рішення про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Вселяючи ОСОБА_2 до належної ОСОБА_1 на праві власності частини будинку на підставі статей 64, 65, 156 ЖК України, суд не з"ясував правовий статус позивача та не врахував, що на даний час він не є членом сім"ї відповідачки, так як у 2000 році припинив фактичні шлюбні відносини з відповідачкою, про що сам зазначив у позовній заяві, а відтак в порушення вимог ч.5 ст.311 ЦПК України суд не уточнив та не розглянув всіх заявлених ОСОБА_2 позовних вимог.

Крім того, в порушення вимог ст. ст.257, 267 ЦК України, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, суд не врахував, що за захистом свого порушеного права ОСОБА_2 звернувся до суду поза межами строку позовної давності, та не дав оцінки поясненням відповідачки про те, що позивач дій по вселенню у належну їй на праві власності частину будинку не вчиняв. При розгляді спору відповідачка заперечувала проти позову з цих підстав. Проте суд задовольнив позов без з"ясування питання про поважність причин пропущеного строку та ухвалив рішення без поновлення пропущеного строку.

З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 відповідачка посилалася на те, що більше чотирьох років тому позивач перейшов на інше постійне місце проживання, перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, забезпечений житлом. В порушення вимог ст. 10 ЦПК України, яка передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з"ясуванню обставин справи: роз"яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов"язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом, суд не роз"яснив сторонам право на уточнення позовних вимог, зокрема право відповідачки на пред"явлення зустрічного позову щодо права користування позивачем спірною частиною будинку, в зв"язку з чим розглянув не всі позовні вимоги, що відповідно до вимог п.5 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

За таких обставин, коли судом порушені вимоги матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги, більш повно з"ясувати обставини справи, права та обов"язки сторін, зібраним доказам дати належну оцінку та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. 307,311,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може

бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців з дня набрання законної сили.       

Головуючий Судді: