Справа №22Ц -2099/2006р. Категорія З1

Головуючий в 1 інстанції Лисенко В.В. Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А.

суддів              Приходька К.П., Заріцької А.О.

при секретарі   Шешко О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,

встановила:

рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2006 року позовна заява задоволена. Визнаний договір купівлі - продажу земельної ділянки за №2 на державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого 09 червня 2003 року Ходосіївською сільською радою, розміром 0,0751 га., що розташована по АДРЕСА_1, Києво -Святошинського району, укладений між позивачкою та відповідачкою, дійсним. Визнано за позивачкою право власності на вказану земельну ділянку.

Відповідачкою подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вони просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволені позову посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 01 лютого 2004 року між позивачкою та відповідачкою був укладений письмовий договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки. Позивачка сплатила відповідачці за вказану земельну ділянку кошти в сумі 650 доларів США, а відповідачка передала позивачці земельну ділянку. Враховуючи, що відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору суд відповідно вимог ч.2 ст.220 ЦК України визнав договір укладений між сторонами дійсним, а також визнав за позивачкою право власності на спірну земельну ділянку.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Позивачка звернулася до суду з відповідним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона та відповідачка уклали письмовий договір 01 лютого 2004 року про те, що позивачка купила у відповідачка земельну ділянку розміром 7,5 га за 650 доларів США.

Відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 «Форма окремих видів договорів купівлі - продажу» встановлено, що договір купівлі -продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з вимогами ст.209 ЦК України правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до вимог закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчу вального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України.

Враховуючи, що правочин укладений між сторонами 01 лютого 2004 року не відповідає вимогам перерахованим в статті 203 ЦК України, він не може бути визнаним укладеним з дотриманням встановленої нотаріальної форми.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачкою по справі не подано доказів, а судом першої інстанції не з'ясовано про те, що вони з відповідачкою домовилися щодо усіх істотних умов договору, що не підтверджено письмовими доказами, а також те, що відбулося повне або часткове виконання договору. Недотримання сторонами нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу спірної земельної ділянки не дає можливості з'ясувати обставини щодо дотримання сторонами істотних умов правочину.

Колегія суддів вважає, що при постановлені рішення суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права а тому за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення яким слід відмовити позивачці в задоволені позову.

Керуючись: ст.ст.З07,309,313,316,317 ЦПК України колегія,

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду від 10 травня 2006 року скасувати та постановити нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -

Судді-