Справа № 22 -ц -1137                           Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В.С.

Категорія        13                                 Суддя- доповідач Ведмедь Н.І.

УХВАЛА Іменем                              України

27 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -    Смирнової Т.В.,

суддів               -   Ведмедь Н.І., Криворотенка В.І.,

з участю секретаря судового засідання -  Кияненко Н.М.,

та осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду від 08 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 08 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджуючись з рішенням суду, просить скасувати його та постановити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги.

При цьому вона посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні позивачка не надала суду доказів про те, що під час укладення договору дарування діяла внаслідок помилки.

Судом першої інстанції було встановлено, що 12.01.2001 року позивачка уклала договір дарування 37/100 частин жилого будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належали їй на праві власності на підставі свідоцтва від 18.12.2000 р., зареєстрованого в Охтирському БТІ за НОМЕР_1. ( а.с. 7).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не надала доказів, що вона уклала угоду внаслідок помилки.

Як вбачається з матеріалів справи при укладенні договору дарування було волевичвлення позивача на укладення саме цього правочину, а тому доводи апелянта проте, що вона договір підписала не читавши і думала що підписує заповіт є необгрунтованими і спростовуються допустимими дослідженими судом доказами і показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтвердили, що позивачка  подарувала свою частину будинку сину.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що під час укладення даної угоди не мало місце помилки при посвідченні даної угоди, а звернення позивачки до суду із-за того, що між сторонами склалися погані стосунки не є підставою для визнання договору дарування недійсним.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків судового рішення і не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303,307,308, 313-315   ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду     від 08 червня   2006 року у даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.