Справа № 2-а- 556/10
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Григоренко Л.М.
при секретарі Кораблевой Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна
цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка, посилаючись на те, що вона має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона, починаючи з 01 січня 2006 року, має право на щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач порушує ст. 6 Закону, так як з 2007 року не виплачує дітям війни 30% підвищення до пенсії звернулась до суду з позовом в якому просить визнати дії відповідача, пов’язані з відмовою в підвищенні пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком протиправними та зобов’язати його здійснити перерахунок її пенсії за період з липня по грудень 2007 року та з 22.05 2008 року до 31.12.2008 року. Крім того, посилаючись на поважність причин з пропуску строку для звернення до суду просить поновити їй процесуальний строк. Справу просить розглянути у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення (а.с.12), відповідно до яких позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість, та на зміни внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік та на 2008 рік відповідно до якого були внесені зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відповідно до яких дітям війни (крім тих на яких поширюється Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”)до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, розмір якої становить 48,20 грн, а також на Постанову КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008р. відповідно до якої підвищення розміру пенсії здійснюється у розмірах, встановлених вище зазначеними змінами в Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”. Крім того зазначав, що відповідно до ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплати таких підвищень до пенсій проводяться за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Тому просить відмовити позивачці в задоволенні позову. Справу просить розглянути без участі його представника.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового
стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів (а.с.4-6) судом встановлено, що позивачка дійсно має правовий статус дитини війни.
Дійсно, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Але, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 вищезазначені положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2007 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були чинними в період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України), а тому відповідач був зобов’язаний протягом цього періоду нарахувати та виплатити позивачу щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому судом враховується, що ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 липня – 410 грн.06 коп., з 01 жовтня 2007 року – 415 грн.11 коп.
У зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2008 році, суд враховує те, що п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Таким чином у 2008 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати дітям війни щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком були визнанні чинними з 22 травня 2008 року (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України) і до 31 грудня 2008 року.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008р. – 48 грн.10 коп., з 01.07.2008р. – 48 грн.20 коп., з 01.10.2008р. – 49 грн.80 коп.
Але, аналізуючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме: Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанову КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які регулюють порядок обчислення та виплати щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни», суд відповідно до ст.9 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Та вважає необхідним застосувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях.
При цьому суд вважає необхідним зобов’язати відповідача перерахувати та підвищити розмір пенсії позивачу виходячи із прожиткового мінімуму встановленому ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відповідно до якої розмір прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність був затверджений у розмірі: з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
У зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги і за 2008 рік обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду суд вважає що цей строк позивачем був пропущений з поважних причин так як дія вище зазначеного закону біла призупинена Законами України Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки а також у зв’язку з тим, що відповідач не повідомляв позивачку про не нарахування їй підвищення до її пенсії на 30% та враховуючи її похилий вік та стан здоров’я за віком. На підставі чого суд вважає можливим поновити процесуальний строк для звернення з позовом до суду відповідно до клопотання на а.с.7.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, а позивачка при подачі позову сплатила державне мито у розмірі 3 грн.40 коп. суд відповідно до ст. 94 КАСУ стягнути з відповідача на користь позивачки 3 грн.40 коп.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо не нарахування та не виплати підвищення до її пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати ОСОБА_1 підвищення до її пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з УПФУ у Попаснянскому районі на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 3 грн.40 коп.
На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: