Справа № 2 -а-525

                                    2010 рік                      

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

«19» березня 2010  року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючий судді  Прищепа А.В., при секретарі Лиходід Д.А. розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду  м. Алушта Автономної Республіки Крим адміністративну   справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим (далі УПФ м. Алушта) про  зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни,  соціальну допомогу за період  01.01.07р. по 01.09.09р. та зобов’язати його в майбутньому виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відновити пропущений строк звернення до суду.  Вимоги мотивовані тим, що позивач є «дитиною війни»  в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які  йому не сплачені відповідачем за зазначений період.

Позивач у судове засідання не з’явився, просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності та  письмові заперечення, які мотивовані тим, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду. Просить застосувати положення ст.. 100 КАС України. Виплата соціальної пільги, як «дитині війни» передбачена за рахунок Державного бюджету України, яким запланована виплата зазначених пільг в розмірі, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України у повному обсязі, що і здійснювалось УПФ м. Алушта .

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 122 КАС України.

Дослідивши надані  докази  суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно  ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Статтею 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 На час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він  віднесений до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначені положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Законом України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в частині того, що підвищення до пенсії чи іншого грошового утримання дітям війни виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Згідно зі ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Строк звернення до суду про нарахування невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за  липень-грудень 2007 року, травень-грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року позивачем пропущений, оскільки позивач звернувся до суду в березні 2010 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАС України. Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивачем не надано.

Статтею 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі:  з 1 квітня – 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень, у листопаді-грудні 2009 року у розмірі 573 гривні.

В силу Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2010 року до 31 березня 2010 року встановлений в сумі 695 гривень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з березня 2009 року до лютого 2010 року.

Щомісячна державна соціальна допомога за вказаний період дорівнює 1956 гривень (498грн. х 30%х8+573х30%х2+695Х30%х2).

З урахуванням сплаченої позивачу допомоги за зазначений період у розмірі 597,60 гривень ,  невиплачена йому соціальна допомога становить  1358,40 гривень (1956-597,60). Саме ця сума повинна бути виплачена відповідачем позивачу, як дитині війни.

Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007р. до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.

Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка мала право отримання бюджетні кошти, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймається.

Вимоги по сплаті соціальної допомоги на майбутнє задоволенню не підлягають, оскільки строк виплати зазначеної державної соціальної допомоги ще не настав, а відповідно, зобов’язання відповідача щодо її виплати на момент розгляду справи відсутні, так як і відсутнє право позивача на її отримання.  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, у зв’язку із частковим задоволенням позову, на користь  позивача з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 94, 158-163, 167  КАС України, ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни за період березень   2009 року - лютий 2010 року у розмірі 1358 (одна тисяча триста п’ятдесят вісім) гривень 40 копійок,   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині позову  - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до  Апеляційного суду АРК через Алуштинській міський суд у порядку, встановленому ст. 186 КАС України.

Суддя         підпис       А.В.Прищепа

Згідно з оригіналом згідно:

Суддя:                                     А.В.Прищепа

Секретар:                                 О.В.Палюх