Справа № 22-ц-1107 Головуючий у 1 -й інстанції Разумова І.Є.
Категорія 39 Суддя-доповідач Лузан Л.В.
УХВАЛА Іменем України
2006 року липня « 26 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Лузан Л.В., Сибільової Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" Дорожнього комітету профспілки Південно-Зазідної залізниці, "Укрзалізниці", третя особа: Конотопська дирекція залізничних перевезень про стягнення адресної матеріальної допомоги, святкових виплат та поновлення пільг непрацюючого пенсіонера ,-
встановила:
Рішенням суду від 07 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в зв"язку з їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При розгляді даної справи місцевий суд з"ясував та перевірив доводи та заперечення кожної сторони і обгрунтував висновки, вказані в рішенні.
Докази, на які посилалась позивачка як на підставу для задоволення своїх вимог, детально перевірені судом, приведені в судовому рішенні, мають відповідну оцінку.
ОСОБА_1працювала у Відділі робітничого постачання /ВРП/ Конотопського відділення Південно-Західної залізниці з 20 червня 1961 року.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо комерціалізації підприємств і організацій державної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг" № 10-92 від 15.12.1992 р. відділи робітничого постачання /ВРП/ в 1993 р. були реорганізовані в державні комерційно-виробничі підприємства /ДКВП/.
У зв"язку з названими обставинами 26 лютого 1993 року ВРП було перейменовано в Конотопське державне комерційно-виробниче підприємство робітничого постачання „Магістраль" /далі - КД КВПРП „Магістраль" /.
Відповідно до статуту КД КВПРП „Магістраль" є самостійним підрозділом і має статус юридичної особи ас. 10-21/.
Про те, що КД КВПРП „Магістраль" з лютого 1993 року вийшло зі складу Державного територіально-галузевого об"єднання „Південно-Західна залізниця" /далі -ДТГО„Південно-Західна залізниця"/ свідчить і той факт, що із статусу ДТГО „Південно-Західна залізниця", зареєстрованого в Державній адміністрації Старокиївського району м. Києва 29 грудня 1997 року, та додатків до статуту вбачається, що КД КВПРП „Магістраль" не входить до складу ДТГО „Південно-Західна залізниця". А на даний час це підприємство взагалі ліквідоване / ас. 157-171/.
Наказом Міністерства транспорту України від № 336 від 5 жовтня 1993 року об'єднання робітничого постачання Південно-Західної залізниці, а також юридичні особи, які входили до його складу, були виведені зі складу ДТГО „Південно-Західна залізниця" та передані до сфери управління „Укрзалізниці" /ас.22-23/.
8 липня 1996 року позивачка була звільнена з КД КВПРП „Магістраль" за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Спільною постановою керівництва і Дорпрофсожу ДТГО „Південно-Західна залізниця" від 3 березня 2004 року № Н-4-160 дійсно передбачено "надання адресної матеріальної допомоги непрацюючим пенсіонерам-залізничникам, які працювали на залізниці та вийшли на пенсію з підприємства залізничного транспорту"/а.с. 8/.
Вбачається, що після 26 лютого 1993 р. колишні працівники ОРСів, до яких відноситься і позивачка, після виходу їх підприємств із структури ДТГО„Південно-Західна залізниця", не мають права користуватися передбаченими у даній постанові пільгами щодо отримання адресної матеріальної допомоги та безкоштовним медичним лікуванням, так як на день їх звільнення підприємство, на якому вони працювали, не входило в структуру ДТГО„Швденно-Західна залізниця".
Вбачається, що адресна матеріальна допомога і безкоштовне медичне лікування являється благодійним і надається через благодійний фонд „Заліздортранс" за клопотанням керівника підприємства, де працювали пенсіонери до виходу на пенсію, і на ці цілі підприємствами виділяються відповідні кошти, з яких і формується благодійний фонд „Заліздортранс". Названа адресна матеріальна допомога носить благодійний характер і її обов'язковість не визначається законодавством.
Таким чином суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки підприємство, з якого позивачка вийшла на пенсію, по-перше, з 1993 року не входить в структуру ДТГО „Південно-Західна залізниця"; по-друге, це підприємство не перераховує благодійному фонду „Заліздортранс" кошти для надання їй названих пільг.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2006 року у даній справі залишити без зміни .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .