ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р.Справа № 12/198-09-4614

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді — Жукової А.М.

Суддів: Величко Т.А., Бойко Л.І.                                   

при секретарі Павлюк О.М

за участю представників сторін:

від позивача : Рублевський А.П.

від відповідача : ОСОБА_3

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД-фізичної особи ОСОБА_4

на рішення господарського суду  Одеської області від 21.10.2009р.

по справі № 12/198-09-4614

за позовом  Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області

до СПД-фізичної особи ОСОБА_4

про розірвання договору оренди земельної ділянки

                                                                Встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.09р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено, договір оренди земельної ділянки від 14.05.2004р., укладений між Августівською сільською радою та СПД –ФО ОСОБА_4 „Про передачу в дострокову оренду терміном на 20 років земельної ділянки пл. 0,273га забудованих земель змішаного використання із земель житлової та громадської забудови в межах с.Котовка (розташованої праворуч об’їздної автодороги Одеса-Миколаїв км. 9, на території Августовської СР –розірвано, зобов’язано СПД –ФО ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку пл. 0,273га. Стягнуто з відповідача на користь позивача держмито та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 321грн.

          Рішення суду вмотивовано матеріалами справи, доводами представника позивача, нормами матеріального права та зазначено, що умовою використання орендованої земельної ділянки є будівництво та експлуатація ринку по продажу багаторічних насаджень, але, орендар використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням –під розміщення пункту по демонтажу автомобілів, що є порушенням ст. 15 ЗУ „Про оренду землі”; ст. 32 цього закону передбачено право дострокового розірвання договору на вимогу однієї із сторін, зокрема,  в разі невиконання обов’язків згідно ст. 24-25 ЗУ „Про оренду землі” що обумовлено умовами договору (п. 31).

          СПД–ФО ОСОБА_4 не погодившись із висновками місцевого господарського суду, звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, у позові відмовити. На обґрунтування своїх доводів скаржник послався на порушення судом норм процесуального права –справу розглянуто за відсутності підприємця, не повідомленого про час та місце розгляду справи; неповне з’ясування обставин справи, які мають значення для вирішення спору. Неприйняття відповідачем участі у судовому засіданні позбавило  його надати докази на заперечення позовних вимог, зокрема, актом Держземлеінспекції від 30.06.09р. підтверджено самовільне зайняття земельної ділянки, орендованої СПД – ФО ОСОБА_4, фізичною особою ОСОБА_5, якому було направлено припис про усунення порушень земельного законодавства та притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне розміщення пункту з розбирання автомобілів і продажу автозапчастин.

          Одночасно скаржник звернувся із завою в порядку ст. 66, 67 ГПК про заборону Августівській СР вчиняти дії, що стосуються спірної земельної ділянки.

          Розглянувши цю заяву колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, оскільки, за приписами ст.66 ГПК заходи по забезпеченню позову вчиняються за заявою сторони, яка подає позов. СПД – ФО ОСОБА_4 є відповідачем у справі.

          Представник позивача, заперечуючи доводи скаржника, просить залишити рішення місцевого суду без змін.

          Приймаючи до уваги, що відповідач позбавлений був використати своє право на оспорювання позовних вимог, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 53 ГПК відновити строк  при порушенні апеляційного провадження, оскільки ст. 129 Конституції України гарантовано забезпечення права на апеляційне оскарження.

          Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, надавши юридичної оцінки рішенню суду та доводам апеляційної скарги на предмет правильності застосування норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про невідповідність рішення матеріалам, обставинам справи, нормам матеріального права виходячи із наступного.

          Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Августівської сільської ради  № 239/Р-ХІІ-ХХІV від 16.02.2004р. „Про надання земельної ділянки в оренду” СПД - ФО ОСОБА_4 надано земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 20 років площею 0,273га забудованих земель змішаного використання, із земель житлової та громадської забудови в межах с. Котовка, розташованої праворуч об’їзної автодороги Одеса-Миколаїв, км. 9, на території Августівської сільської ради (а.с. 9). На підставі ст. 42 ЗКУ та ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” між Августівською СР та СПД –ФО ОСОБА_4 укладено договір оренди землі від 14.05.2004р., який зареєстровано в Біляївському РВ земельних ресурсів за № 320 від 09.07.2004р. (а.с. 11-14). Умовою використання земельної ділянки орендарем є будівництво та експлуатація ринку по продажу багаторічних насаджень (п. 10 договору). Відповідно до ст. 24 ЗУ „Про оренду землі”, п. 23 договору орендодавець має право вимагати від СПД –ФО орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Використання земельної ділянки за цільовим призначенням –це використання земельної ділянки з дотриманням вимог, що ставляться відповідно до категорії земель, визначених розділом 2 Земельного Кодексу.

          Згідно ст. 39 ЗКУ; абз. 10 ст. 35 ЗУ „Про охорону земель” – орендарі земельних ділянок при здійснені господарської діяльності зобов’язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку відповідно до ст. 143 ЗКУ.

          Актом обстеження земельної ділянки комісією за використанням та охороною земель Августівської сільської ради від 08.07.2005р., 01.04.2006р., 03.04.2007р., 29.05.2008р., 30.06.2009р. встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в довгостроковій оренді на 20 років з 09.07.2004р. у СПД –ФО ОСОБА_4 для розміщення ринку по продажу багаторічних насаджень використовується не за цільовим призначенням  -  розміщено пункт по демонтажу автомобілів (розборка) (а.с. 17-21). Саме ці акти стали підставою для звернення з позовом про дострокове розірвання договору оренди землі від 14.05.2004р. та висновків суду для його задоволення.

          Разом з тим, рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному з’ясуванні обставин справи та дослідженні доказів якими ці обставини підтверджуються; виявленні у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору; встановленні правової кваліфікації відносин сторін, які виявлені при розгляді справи та застосуванні правової норми, яка підлягає застосуванню у спорі.

          Ухвалою господарського суд Одеської області від 10.09.09р. „Про порушення провадження у справі”, відповідача зобов’язано надати відзив на позов, завіренні копії свідоцтва про державну реєстрацію. Ці самі вимоги були зазначені в ухвалі суду від 02.10.2009р. Відповідно до ст. 59 ГПК –відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачеві –копію відзиву. Але, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідач ОСОБА_4 не одержала. Процесуальні документи суду повернуто за сплином строку зберігання поштової кореспонденції. З цих підстав суд розглянув справу на підставі ст. 75 ГПК. Проте, висновок суду про використання земельної ділянки СПД –ФО ОСОБА_4 не за цільовим призначенням є передчасним.

          Так, відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Позивачем належними доказами не доведено позовні вимоги, що випливає із наступного.

          Відповідно до ст. 144 ЗКУ у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороною земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушень земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороною земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороною земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, за яким орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, яке може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

          Ці докази до суду позивачем не надано.

          Комісія з контролю за використанням та охороною земель Августівської сільської ради (Мостовой М.А., Назаренко О.М., Сливченко А.Г., Дорофеєв А.Ф., Негаєнко Ж.А.) ще в 2006р. встановила, що земельна ділянка, яка знаходиться у достроковій оренді відповідача, самовільно зайнята постороніми фізичними особами, що відображено в акті від 19.05.2006 року та підтверджено прокурорським реагуванням від 07.03.2007р.; від 30.06.2009р. Так, актом перевірки Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області від 30.06.2009р. встановлено, що частина земельної ділянки, наданої в оренду СПД – ФО ОСОБА_4, а саме 0,15га, використовується фізичною особою ОСОБА_5 під розміщення пункту по розборці автомобілів та реалізації запчастин. На цю особу складено протокол про адміністративне правопорушення, та надано припис про усунення земельного правопорушення, що підтверджується належними доказами, наданими скаржником до апеляційної скарги.

          Отже, факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням саме відповідачем спростовується, і вимоги саме з цих підстав достроково розірвати договір оренди земельної ділянки є недоведеними.

          Разом з тим, безпідставними є обґрунтування позовних вимог положеннями ст. 651 ч. 2 ЦКУ, а саме, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також п. 31 договору щодо припинення дії договору шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

          Якщо орендар не почав використовувати земельну ділянку відповідно до укладеного договору це може бути підставою розірвання договору з причини істотного порушення  договору, яка тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. Згідно ст. 291 ГКУ договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав, передбачених Цивільним Кодексом  України для розірвання договору найму. Статтею 792 ЦК (п. 2) визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Статтею 32 ЗУ „Про оренду землі” припинення договору оренди землі шляхом його дострокового розірвання може бути у разі невиконання обов’язків, передбачених ст. 24, 25 цього закону. Зокрема ст. 25 ЗУ „Про оренду землі” визначено обов’язки орендаря:

          - приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені           договором оренди землі, зареєстрованим в установленому порядку;

          - виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

          - дотримуватися режиму використання земель;       

Більш детально обов’язки орендаря землі сторонами передбачено п. 26 договору.

Умовами використання земельної ділянки не передбачено строків початку будівництва ринку на орендованій землі з метою його подальшої експлуатації по продажу багаторічних насаджень, проте орендну плату позивач одержує в повній мірі, що є власне досягнення мети орендодавцем у спірних правовідносинах.  

Таким чином, обґрунтування позовних вимог саме істотнім порушенням договору оренди не відповідає матеріалам, обставинам справи.             

          З урахуванням викладеного, керуючись ст. 99, 101 - 105 ГПК

          суд постановив:

          Рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2009р. у справі № 12/198-09-4614 – скасувати, у позові відмовити.

          Стягнути з Августівської сільської ради Біляївського району Одеської Області на користь СПД –ФО ОСОБА_4 державне мито 51 грн.

          Доручити господарському суду Одеської області видати наказ згідно ст. 117 ГПК

          У задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст. 66,67 ГПК – відмовити.

          Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

          Головуючий суддя                                                               А.М. Жукова

          Суддя                                                                                       Т.А. Величко

           Суддя                                                                                        Л.І. Бойко