АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

і

Справа № 22-3433                                                        Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                                       Апанаскович Н.М.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

б липня 2006 року                                                                                       М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької

області у складі:

Головуючого:     ПільщикЛ.В.

Суддів :                Прокопенка О.Л.

Коваленко А.І.

При секретарі:     Степановій Н.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту фактичного прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення

факту фактичного прийняття спадщини.

В заяві зазначала, що після смерті ОСОБА_2 17.04.2003 року відкрилась спадщина на АДРЕСА_1 в м. Токмак, яку вона заповіла заявниці згідно заповіту від 02.04.1993 р. В заповіті ОСОБА_2 заповіла тільки свою квартиру, а все інше майно ОСОБА_1 отримала по закону, так як довгий час померла проживала разом з нею в АДРЕСА_2 в м. Токмак. 14 09.2004 року померлій ОСОБА_2 Запорізьким обласним відділенням Українською Національного фонду "Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті Міністрів України була призначена фінансова виплата у відповідності ДО Федерального закону "Про Фонд добровільних виплат Республіки Австрія колишнім рабським та примусовим робітникам нацистського режиму" за рахунок коштів австрійського Фонду примирення, як жертві рабської і примусової праці націонал-соціалізму.

Просила   суд   встановити   факт   того,   що   ОСОБА_1   фактично   прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті померлої ОСОБА_2 і являється єдиною

спадкоємицею по закону.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року у

задоволення заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити

нове рішення.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колеги судців вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступного.

Приймаючи рішення про відмову в позові ОСОБА_1 суд виходив з того, що вона відповідно до вимог ЦК України (1963 р.) не входила в коло спадкоємців за законом

тому що померла була її тіткою.

З викладеного в довідці Українського Національного Фонду „Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті Міністрів України №17\104-2005 видно що виплату за рахунок кошти австрійського фонду „Примирення, миру і співробітництва" яку повинна була отримати ОСОБА_2 при своєму житті, як жертва рабської і примусової праці націонал - соціалізму, мають право отримати спадкоємці померлої відповідн до чинного законодавства.                                                                                              

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ЦК України (1963 р.) який діяв до 1 січня 2004 року позивачка не входила в коло спадкоємців за законом після померлої ОСОБА_2, а тому вона не має права па отримання призначеної ОСОБА_2 фінансової виплати , як жертві рабської і примусової праці націонал-соціалізму.

Колегія суддів апеляційного суду вважає що висновки суду є законними і обгрунтованими, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 307, 303, 313, 314, 315    ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по

цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до

Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: