Судове рішення #8717434


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



                                                                                                 № 2а-513/10/2370

23.03.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі –Чемерин І.В.,

за участю представника позивача –Корж Н.Н.. (за довіреністю від 12.01.2010р. № б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом кредитної спілки «Альянс»до  комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»про визнання рішення реєстратора про  відмову  в реєстрації права власності від 20.01.2010р. № 40040 нечинним та зобов’язання вчинити певні дії, суд –

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Альянс»звернулась до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»про визнання рішення реєстратора про  відмову  в реєстрації права власності від 20.01.2010р. № 40040 нечинним та зобов’язання зареєструвати право власності на ј частини трикімнатної квартири № 84, розташованої на третьому поверсі в дев’ятиповерховому будинку АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що за виконавчими листами № 1-633/04 від 17.12.2004р. та № 2-464/09 від 28.04.2009р. з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 83 837 грн. 03 коп. В процесі виконавчого провадження  в рахунок часткового погашення боргу  позивачеві передана ј частини трикімнатної квартири № 84, розташованої на третьому поверсі в дев’ятиповерховому будинку АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1 на праві власності. Факт передачі посвідчено свідоцтвом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданим нотаріусом. Рішенням про відмову від 20.01.2010р. № 40040  відповідач відмовив позивачеві в реєстрації права власності на вказане майно у зв’язку з тим, що відчуження майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав. Позивач вважає відмову незаконною, оскільки нормативні акти, які регулюють примусову реалізацію майна при здійсненні виконавчого провадження, не передбачають отримання державним виконавцем витягу з Реєстру прав,  Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. № 7/5, не передбачає можливості одержання витягу з Реєстру прав позивачем та крім того відмова в реєстрації права власності на майно є правом реєстратора, а не його обов’язком.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, послався на пункт 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. № 7/5, відповідно до якого відчуження нерухомого майна без отримання витягу з Реєстру прав є підставою для відмови в реєстрації права власності на нерухоме майно.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

За виконавчим листом № 1-663 від 17.12.2004р., виданим Соснівським районним судом м. Черкаси з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 18 990 грн. 03 коп.

За виконавчим листом № 2-464 від 17.12.2004р., виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 64 847 грн. 00 коп.

Згідно з актом про виконання робіт (послуг) до договору №4 від 30.01.2009р. від 08.05.2009р., підписаним філією Черкаського аукціонного центру ДАК «НМАЦ»та Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції торги, призначені на 11.03.2009р. та повторні прилюдні торги, призначені на 29.04.2009р. з реалізації вказаного майна не відбулися у зв’язку з відсутністю заявок від покупців.

За постановою старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції Хлєбас О.О. № 485-07/09 від 12.08.2009р.  та актом передачі майна від 09.2009р. ј частина 3-х кімнатної квартири № 84 по АДРЕСА_1 передана позивачеві в рахунок часткового погашення боргу.

Факт передачі вказаного майна позивачеві посвідчено свідоцтвом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Вінніченко Ж.В. 14.12.2009р. та зареєстрованим в реєстрі за № 4783.

Рішенням реєстратора комунального підприємства «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»від 20.01.2010р. № 40040 у реєстрації права власності на вищевказане майно позивачеві відмовлено на підставі пункту 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 ( у подальшому –Тимчасове положення № 7/5) з тих підстав, що подані документи не відповідають вимогам, установленим цим положенням  та іншими актами чинного законодавства України, відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав. Із змісту рішення про відмову вбачається, що у ньому зазначені дві підстави  відмови, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим  Положенням  № 7/5 та іншими актами чинного законодавства України та відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав. Разом з тим, представник відповідача  в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, уточнив, що відмова пов’язана саме з відчуженням нерухомого майна без отримання  витягу з Реєстру прав, а не з будь-якої іншої підстави.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004р. № 1952-1V  в редакції від 17.11.2009р. ( у подальшому –Закон № 1952-1V) передбачена обов’язковість реєстрації права власності на нерухоме майно.

Статтею 17 Закону №1952-1V передбачено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об’єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 24 Закону №1952-1V у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб’єктом права власності на даний об’єкт нерухомого майна або представником такого об’єкту; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відповідно до статті 46 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, враховуючи встановлені фактичні обставини та зазначені правові норми, приходить до висновку, що відчуження нерухомого майна без отримання витягу з Реєстру прав не передбачено  статтею 24 Закону  №1952-1V як підстава для відмови в реєстрації права власності на нерухоме майно і вважає, що оспорюване рішення прийнято на підставі, не передбаченій Конституцією та законами України.  

Вирішуючи питання про законність відмови у реєстрації права власності на підставі пункту 3.3. Тимчасового положення № 7/5, суд керується статтею 9 КАС України, якою  передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, стаття 24 Закону №1952-1V містить вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації права власності на нерухоме майно та передбачає, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Оскільки відмова в реєстрації права власності з підстави відчуження нерухомого майна без отримання витягу з Реєстру прав, яка міститься в п. 3.3 Тимчасового положення № 7/5, статтею 24 Закону № №1952-1V не передбачена, суд при вирішенні спору застосовує закон, який має вищу юридичну силу.

При прийнятті оспорюваного рішення про відмову відповідачем  також неправильно застосовано пункт 3.3 Тимчасового положення № 7/5.

Так, пунктом 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. за № 20/5 та зареєстрованої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. за № 283/8882, передбачені нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусами України. Згідно з вказаним переліком посвідчення правочинів (договорів, заповітів, доручень тощо) та видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є різними нотаріальними діями. Пунктами 61 та 63 вказаної Інструкції передбачено, що при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна крім правовстановлюючих документів нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав.

Натомість нормативно-правовими актами, які регулюють порядок примусового відчуження  нерухомого майна з прилюдних торгів, отримання витягу з Реєстру прав не передбачено. Так, у переліку документів, необхідних для здійснення примусової реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах, передбаченому статтею 66 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-Х1№1952-1V,  пунктом 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 745, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. № 865/4158 та пунктом 3.2 Тимчасового положення  про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 745/4038., витяг з Реєстру прав не зазначений.

Крім того, відповідно до пунктів 244-249 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України подання витягу з Реєстру прав при видачі нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів не вимагається.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що пункт 3.3 Тимчасового положення  № 7/5 в частині відмови в реєстрації права власності при відчуженні нерухомого майна без отримання витягу з Реєстру прав власності підлягає застосуванню з врахуванням положень вищевказаних нормативно-правових актів, які регулюють загальний порядок відчуження нерухомого майна та відчуження нерухомого майна при примусовій реалізації з прилюдних торгів. Оскільки отримання витягу з Реєстру прав при відчуженні нерухомого майна шляхом його примусової реалізації на прилюдних торгах нормативно-правовими актами не передбачено, відмова в реєстрації права власності на таке майно відповідно до пункту 3.3 Тимчасового положення з підстави відсутності витягу з Реєстру прав при його відчуженні є незаконною.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 20.01.2010р. № 40040 прийнято протиправно,  а позовні вимоги  є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати рішення реєстратора комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»№ 40040 від 20 січня 2010р. про відмову в реєстрації права власності на ј частини трикімнатної квартири № 84, розташованої на третьому поверсі в дев’ятиповерховому будинку АДРЕСА_1, нечинним.

Зобов’язати комунальне підприємство «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»(18000, м. Черкаси, вул. Університетська, 33/1, ідентифікаційний код 03367139) зареєструвати за кредитною спілкою «Альянс»(18002, м. Черкаси, вул. Лазарєва, буд. 6/1, ідентифікаційний код 25770354) право власності на ј частини трикімнатної квартири № 84, розташованої на третьому поверсі в дев’ятиповерховому будинку АДРЕСА_1.

Присудити до сплати з Державного бюджету України на користь кредитної спілки «Альянс»(18002, м. Черкаси, вул. Лазарєва, буд. 6/1, ідентифікаційний код 25770354) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена у повному обсязі 26 березня 2010р.



Суддя                                                                                                    А.В. Руденко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація