Справа № 1-78 2008р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2008р. Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Буждигана О.В.
секретаря Багрейчук В.І.
з участю прокурора Левенець В.І.
захисника ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка справу про обвинувачення ОСОБА_2 ОСОБА_3 народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 -Франківської області, українця, безпартійного, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює міліціонером - водієм Коломийського МРВ ДСО, громадянина України за ст. 122 ч. 1 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Злочин вчинив при таких обставинах: ОСОБА_2 і ОСОБА_5 є сусідами, тривалий час перебувають в неприязних відносинах. 30.11.2007р. ОСОБА_2 мурував димохід на господарській будівлі, одна стіна якої знаходиться на межі. Приблизно о 13год. 30хв. ОСОБА_5 точкою привезла землю і її висипала біля межі. ОСОБА_2 став кричати чого висипала землю, обзивав нецензурними словами і кинув в неї цеглу яку мав в руках. Цеглою ударив в праву ногу і заподіяв їй середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритого перелому третьої плюсневої кістки правої стопи. Тілесне ушкодження викликало тривалий розлад здоров"я і не є небезпечним для
життя.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчинення злочину не визнав. Пояснив, що 30.11.2007р. він мурував димохід на господарській будівлі. ОСОБА_5 тачкою вивезла землю і її висипала біля межі, за що виникла сварка. Прийшов її чоловік, руками спіймав за димохід і його розвалив. При цьому цегла могла впасти на ногу ОСОБА_5 так як вона стояла біля чоловіка. Він в неї цеглою не кидав і тілесних ушкоджень їй не заподіяв.
Про те вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена і такими доказами:
Поясненням потерпілої ОСОБА_5 стверджено, що 30.11.2007р. ОСОБА_2 мурував димохід на господарській будівлі. Вона тачкою вивезла землю і висипала її біля межі. Це йому не сподобалось так як, коли буде дощ, вода буде стікати на його подвір"я. Став її обзивати і кинув цеглою в праву ногу. Від удару вчула біль і присіла. До неї підійшов чоловік, взяв її на руки і поставив в автомобіль. Відвіз її в лікарню, де виявили пеерелом кістки правої стопи. ОСОБА_2 після того як кинув цеглу зліз з будівлі і забрався. Димохід ніхто не валив, він знаходився у вимурованому стані. ОСОБА_2 його розібрав у 2008 році, після того як була комісія і оглядала як він його вимурував.
Поясненням свідка ОСОБА_6стверджено, що ОСОБА_5 є його дружиною. 30.11.2007р. копав колодязь для каналізації. ОСОБА_5 тачкою вивозила землю і висипала біля межі. ОСОБА_2 мурував димохід на господарській будівлі, одна стіна якої знаходиться на межі. ОСОБА_2 став кричати, обзивати нецензурними словами. Він бачив як ОСОБА_2 кинув цеглу на ногу дружини. Вона присіла і стала плакати так як боліла нога від удару. Дружину заніс в автомобіль і відвіз до лікарні, де виявили перелом в правій нозі. ОСОБА_2 забрався з будівлі. Димохід уже був вимурований і тривалий час в такому стані стояв. Після приїзду комісії він димохід розібрав.
Поясненням свідка ОСОБА_7 стверджено, що він працює на посаді сільського голови в селі Острівець. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 склались неприязні відносини. ОСОБА_2 побудував будівлю на межі. Він приходив туди після 30.11.2007р. і бачив вимуруваний димохід. Пізніше на огляд димоходу приїздила комісія.
Поясненнями свідка ОСОБА_8 стверджено, що він працює лікарем - хірургом в районній лікарні і 30.11.2007р. надавав їй медичну допомогу по поводу травми стопи правої ноги. При обстеженні було виявлено перелом кістки стопи. Вона скаржилась, що на ногу кинув цеглу сусід.
Поясненням свідка ОСОБА_4 стверджено, що 30.11.2007р. він знаходився в м.Городенка. Біля райлікарні зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 на руках ніс ОСОБА_5, її права нога була в гіпсі. На запитання, що сталось ОСОБА_5 відповіла, що ОСОБА_2 кинув цеглу на ногу і від удару виник перелом кістки.
Поясненням свідка ОСОБА_9 стверджено, що він проживає в селі Острівець і на початку грудня 2007р. заходив до ОСОБА_6 і бачив, що нога ОСОБА_5 в гіпсі. На запитання, що сталось вона відповіла, що ОСОБА_2 коли мурував димохід, кинув цеглу на ногу і від удару виник перелом кістки.
Поясненням свідка ОСОБА_10 стверджено, що він працює дільничним Городенківського РВ УМВС України. Він приходив на місце події
перевірці заяви ОСОБА_5 Вона пояснила, що ОСОБА_2 коли мурував димохід на господарській будівлі і після того як вивезла землю і висипала її біля межі, він став кричати і обзивати нецензурними словами. При сварці кинув цеглу на ногу. При огляді місця події побачив, що десь на віддалі 1.5м. від огорожі на огороді ОСОБА_5 лежала одна цегла. Слідів розвалювання димохода не було.
Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 05.03.2008р. стверджено, що ОСОБА_5 показала де семеняк Л.М. мурував димохід, де вона знаходилась, на якому місці стояла і одержала удар цеглою якою кинув ОСОБА_2
Висновком судово - медичної експертизи та поясненням ОСОБА_11 який прводив судово - медичну експертизу стверджено, що у ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у виді закритого перелому третьої плюсневої кістки правої стопи, який утворився від дії твердого предмету і відноситься до середньої тяжкості , що викликало тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя. Тілесне ушкодження могло утворитись від падіння і удару цеглою.
Поясненням ОСОБА_2, що чоловік потерпілої руками спіймав димохід і розвалив його, що при цьому могла впасти цеглина і ударити в ногу потерпілої видумане, нічим не стверджене, спрямоване на уникнення відповідальності. Воно повністю спростоване поясненням потерпілої, поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, висновком судово - медичної експертизи, відтворенням обстановки і обставин події з участю ОСОБА_5 Допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_12 і Бережніцьким стверджено, що 17 січня 2008 року вони робили перевірку по поводу будівництва димоходу в ОСОБА_2 було виявлено димохід вимурований, розваленим не був, не відповідав вимогам проти пожежної безпеки. Його було рекомендовано знести. Це свідчить, що димохід ЗОЛ 1.2007р. не був розваленим.
Фотографіями від січня 2008р. стверджено, що димохід не був розваленим, земля була покрита снігом. Сніг в листопаді 2007р., а саме 30.11.2007р. не випадав і це підтверджено повідомленням ОСОБА_4 -Франківського обласного центру з гідрометеорології. Сніг вапав 01.12.2007р. і зберігався в послідуючі дні і місяці.
Фотографіями від березня 2008р. стверджено, що ОСОБА_2 виконав припис служби МНС і розібрав димохід. Залишками не розібраного димоходу, цеглинами які лежали біля залишеної частини димохода і на землі хотів створити видимість ніби димохід був розвалений ОСОБА_6
Поясненням свідків ОСОБА_13 який є батьком підсудного та ОСОБА_14 яка є мамою дружини підсудного про те, що вони бачили як ОСОБА_6 валив димохід і цегла при цьому впала на ногу ОСОБА_5 видумане, їх взагалі в час події не було. їх пояснення нічим не підтверджені,
спрямовані на уникнення ОСОБА_15 відповідальності. їх пояснення спростовані поясненнями вищеназваних свідків.
Поясненням свідка ОСОБА_16 який є командиром зводу і працює з підсудним ОСОБА_15 суд не прийняв як таке, що має значення доказів по справі.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю. Він умисно кинув цеглу на ногу потерпілої ОСОБА_5 і заподіяв їй умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Його дії за ст.122 ч.1 КК України кваліфіковані вірно.
Цивільний позов слід задоволити частково. Слід стягнути 51грн. як матеріальне відшкодування по витратах на лікування, 800 грн. по оплаті за надання юридичної допомоги та 3000 грн. морального відшкодування. Всього слід стягнути на суму 3851грн. Суми представлених чеків про оплату за проїзд в таксі не може бути стягнено. Такі витати не викликались необхідністю, не відомо хто їхав і хто оплачував за проїзд за маршрутом Коломия - Городенка.
При визначенні покарання ОСОБА_2 суд врахував суспільну небезпеку злочину та обставини його вчинення. Так як до відповідальності притягається вперше, має позитивні характеристики з місця служби та проживання та врахувавши стан його здоров'я, він часто лікується не слід обирати реального покарання у виді обмеження волі. Слід застосувати ст.75 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України
суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України і покарати на 2(два) роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені п.п.2 і З ст.76 КК України, а саме:
• - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
• - повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід залишити у виді знаходження на підписці про невиїзд з місця постійного проживання до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 51 грн. матеріального відшкодування пов'язаного з лікуванням, 800 гривень витрат за юридичну допомогу та 3000 грн. морального відшкодування, а всього стягнути 3851грн.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.