Справа №22-6945/08     Головуючий у 1 інстанції - Чала А.П.

Доповідач-Панченко М.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2008 року     м.Київ

Колегія суддів судово палати в цивільних справах Апеляційного суду4 м.Києва у складі:

Головуючого  судді     Панченка М.М.

Суддів     Антоненко Н.О., Шиманського В.Й.

При секретарі     Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 5 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 і, посилаючись на ч.1 ст.1224 ЦК України, просила усунути його від права на спадкування.

Позивачка послалась на те, що, батько позивачки, спадкодавець, ОСОБА_4, перебуваючи в безпорадному стані на лікуванні, в лікарні №23 в м.Києва, 16 вересня 1997 року, за ініціативою відповідача переведений в лікарню №18 м.Києва, тим самим відповідач усунув зв"язок батька з рідними. Будучи позбавлений нормального харчування, догляду, звичайного для себе способу спілкування, необхідних лікарських засобів та моральної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Указані дії відповідача вважала такими, що були умисно направлені на позбавлення життя її батька.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 5 червня 2008 року в позові відмовлено, оскільки позивачка не навела суду достатніх доказів вини відповідача у настанні смерті її батька /а.с.62-63/.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, просила скасувати рішення, як постановлене на неповно з'ясованих обставинах з порушенням вимог матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов /а.с.67-69/.

Заслухавши доповідь по справі судді Панченка М.М., пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи і таке встановлено судом, позивачка ОСОБА_2 є донькою дружини спадкодавця від першого шлюбу і була удочерена спадкодавцем.

Відповідач ОСОБА_3 є братом дружини спадкодавця ОСОБА_4.

Перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Київській клінічній лікарні №22 по бул. Шевченка, №17 в м.Києві ОСОБА_4, на ім"я відповідача ОСОБА_3 підписав заповіт на все своє майно, який був посвідчений державним нотаріусом Вісімнадцятої Київської державної нотаріальної контори Коновал З.Ф. за реєстровим №2-4748 від З жовтня 1997 року /а.с.43/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в лікарні.

Відповідно до свідоцтва про смерть причиною його смерті стала хронічна недостатність, застій легень, хронічний слизисто-гнійний бронхіт /а.с.45/.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 18 жовтня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання вище зазначеного заповіту недійсним, відмовлено. Рішення набрало чинності /а.с.55-57/.

Вважаючи, що своїми умисними діями, викладеними в позовній заяві, відповідач ОСОБА_3 сприяв настанню смерті ОСОБА_4, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Колегія суддів вважає, що, відмовляючи в позові, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст.60 ЦПК України і виходив з того, що позивачкою не доведена вина відповідача в настанні смерті її батька ОСОБА_4, що є необхідною передумовою для застосування ч.1 ст.1224 ЦК України, згідно якої не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Відповідно  до  указаної норми  Цивільного  Процесуального  Кодексу України,   кожна  сторона  зобов'язана  довести  ті   обставини,   на  які   вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що в даному випадку належним і допустимим доказом про позбавлення життя спадкодавця ОСОБА_4 може бути лише обвинувальний висновок суду відносно відповідача.

Однак кримінальна справа відносно відповідача ОСОБА_3 не порушувалась і він не притягався до кримінальної відповіадльності в зв»язку зі смертю ОСОБА_4.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона перебувала в хороших стосунках зі спадкодавцем спростовуються тим, що між ними неодноразово мали місце судові спори щодо користування будинком АДРЕСА_1, який належав на праві власності ОСОБА_4 /а.с.46-53/.

Крім того, відмовляючи в позові, суд обгрунтовано послався на пропущення позивачкою строків позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення судом постановлене на повно з"ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Святошинського районного суду м.Києва від 5 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців
з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Верховного
Суду України.