АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10 -389/2008 року    

Головуючий у 1 інстанції Макаренко І.В.

Категорія Ст. 364 КК    

Доповідач Восколович В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2008 року

колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого     Восколовича В.І.

суддів     Соломко І.А., Колодницького Е.Й.

за участю прокурорів     Пономара В.О., Гасіча О.В.

особи інтересів якої стосується справа    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Черкаси, справу за апеляціями прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, а саме Гасича О.В. та Пономаря В.О., на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2008 року, якою скасовано постанову ст. прокурора відділу нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Черкаської області Степаненка О.М. від 15.10.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ст.ст. 364, 365, 370, 376 та 162 КК України, а матеріали направлено прокурору Черкаської області для проведення додаткової перевірки, -

встановила:

Голова Кам'янського районного суду Черкаської області ОСОБА_2 неодноразово звертався до правоохоронних органів з заявами про вчинення злочинів, зокрема й працівниками правоохоронних, такими як начальник УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, перший заступник начальника УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7, начальник УДАІ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_8, начальник ВДАІ при УМВС України в Черкаській області ОСОБА_9

15.10.2008 року ст.  прокурор  відділу нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Черкаської області Степаненко О.М. виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за відсутністю в діях зазначених осіб складу злочинів передбачених ст.ст. 364, 365, 370, 376 та 162 КК України.

Це рішення ОСОБА_2, як особою інтересів якої стосується справа, оскаржено до суду (а.с. 1-3). Суд задовольнив його скаргу і рішенням від 11.11.2008 р. скасував постанову вказаного прокурора, пославшись на те, що приймаючи рішення він неповно встановив обставини справи, передчасно прийшов до висновку про відсутність в діях вказаних працівників міліції складів зазначених вище злочинів.

В апеляціях обидва прокурори просять скасувати судове рішення, відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його скарги на постанову прокурора про відмову в порушенні справи, назване останнім рішення прокурора залишити без змін. Посилаються на те, що перевірка заяви ОСОБА_2 проведена повно та правильно, в справі встановлено всі обставини, підстав для порушення кримінальної справи немає.

Заслухавши доповідача, думки прокурорів про задоволення апеляційних подань, ОСОБА_2, який заперечував проти їхнього задоволення, перевіривши матеріали справи, посилання апеляцій судова палата вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи із слідуючого.

Відповідно до вимог ст. 94, 95 КПК приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників

влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.

Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.

Із матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що, окрім заяв ОСОБА_2 про вчинення злочинів, до правоохоронних органів з аналогічними вимогами звертався й народний депутат України ОСОБА_10 (аркуші матеріалів перевірки (надалі а.м.п.) 1-12 і ін.)-

В названих зверненнях, численних поясненнях ОСОБА_2 йдеться про вчинення злочинів не лише вказаними вище працівниками правоохоронних органів, а й іншими особами, зокрема, депутатом Кам'янської районної ради ОСОБА_11, іншими особами, які заявникам не відомі (особи, які проникали до службового кабінету судді, здійснювали за суддею зовнішнє спостереження, вчиняли дії щодо провокації дачі хабара, і т.ін.)

Проведена перевірка зазначених заяв та повідомлень є не повною і, крім того, нею не охоплено коло всіх можливих осіб причетних до вчинення злочинів про які йдеться в зверненнях.

Так, в матеріалах справи відсутні дані про те, які ж посади і з якого часу займають ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яке коло їхніх повноважень. Висновок прокурора, щодо службових повноважень цих осіб, ґрунтується лише на поясненнях окремих з них.

Фактично поза увагою перевірки залишено посилання заяв, щодо незаконної діяльності депутата Кам'янської районної ради ОСОБА_11 Рішення з цього приводу взагалі не прийнято. Причому, враховуючи вимоги ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» про те, що кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради вправі порушити лише Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор області, таке рішення (про порушення справи чи про відмову в порушенні справи) вправі прийняти лише названі останніми особи.

В заяві ОСОБА_2 йдеться про те, що саме вказаний вище депутат місцевої ради, маючи неприязні відносини до заявника, добрі стосунки з працівниками правоохоронних органів, вживає заходів до переслідування ОСОБА_2, як голови зазначеного суду.

Фактично матеріали перевірки певним чином підтверджують посилання заяви ОСОБА_2

Зокрема, в справі встановлено, що син ОСОБА_11 дійсно певний час працював в Кам'янському районному суді та пізніше був звільнений. Підстави такого звільнення при перевірці заяви ОСОБА_2 не встановлено, хоч вони мають значення для правильного вирішення справи, оскільки ОСОБА_2, посилається на те, що, зокрема, й ці обставини можуть бути причиною до його переслідування.

Фактично нез'ясованими залишено й посилання заяви ОСОБА_2, щодо порушень ОСОБА_11 вимог закону при здійсненні підприємницької діяльності (ухилення від сплати податків, незаконне будівництво і т.ін.).

Такі посилання ОСОБА_2 фактично, в певній мірі, знайшли підтвердження. Сам ОСОБА_11 підтверджує те. що він здійснює будівництво магазину (а.м.п. 242-243). В цих же матеріалах є рішення органу місцевого самоврядування про дозвіл на здійснення будівництва торгового комплексу (а.м.п. 251 і ін.). Однак, в цих матеріалах є й дані про виділення ОСОБА_11 на 49 років в оренду іншої ділянки - під вже існуючу зовнішню рекламу. Тобто йдеться про вже існуючу, до надання такого дозволу споруду, (а.м.п. 252). На це, зокрема, вказується в заявах про вчинені злочини. З цього приводу ОСОБА_11 жодних пояснень не надав, прокурор дані обставини залишив поза увагою.

Крім того, в матеріалах є рішення вказаної ради про визнання житлового будинку по АДРЕСА_1 непридатним до проживання в зв'язку з його руйнуванням та згодою на це ОСОБА_11, про надання дозволу підрозділу БТІ на анулювання правової документацію на дану садибу (а.м.п. 253). Даному рішенню в ході перевірки також не надано правової оцінки. В той час, як це необхідно було зробити з врахуванням вимог ст. 7 ЖК України, яка визначає питання того, до компетенції якого ж органу відноситься прийняття таких рішень (фактично про виключення будинку з житлового фонду).

Фактично лиш одним витребовуванням довідки з підрозділу ДПІ закінчено перевірку посилань ОСОБА_2 на ухилення ОСОБА_11 від сплати податків (а.м.п. 250). Такі заходи також не можна визнати достатніми.

В заявах про вчинені злочини йдеться й про вплив на суддів району, з боку працівників міліції, з метою спонукання їх до накладення на осіб, які вчинили адмінправопорушення «найбільш жорстких адміністративних стягнень».

Фактично й з цього приводу посилання заяви ОСОБА_2 в ході перевірки знайшли підтвердження. Опитані з цього приводу працівники міліції підтвердили, що вони зустрічались з ОСОБА_2 саме з цього приводу, направляли до зазначеного суду відповідні листи.

Проте жодного з таких листів (адресованих саме на адресу зазначеного місцевого суду) до матеріалів перевірки не приєднано.

Наявні ж в матеріалах перевірки копії листів адресовані голові апеляційного суду Черкаської області, з цього приводу, від 17.01, 4.02, 31.03, 1.08, 8.08.2008 р. (а.м.п. 58-65), з врахуванням їхнього змісту, фактично можуть свідчити про такий вплив.

Так відповідно до роз'яснень наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.

Положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді. Органи та посадові особи законодавчої та виконавчої влади не мають повноважень перевіряти правовий зміст судових рішень.

За таких обставин є необхідність не лише в приєднанні до матеріалів перевірки листів адресованих місцевому суду, але й їхньої правової оцінки, з врахуванням зазначених вище вимог закону, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, а також службових повноважень кожної причетної до цього службової особи.

При цьому необхідно звернути увагу й на те, що суддями Кам'янського суду саме на задоволення протестів прокурора прийнято ряд рішень про пом'якшення накладених стягнень на порушників Правил дорожнього руху з позбавлення права керування транспортним засобами на штраф, зокрема, щодо ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (а.м.п. 136-143).

З пояснень ОСОБА_15 (а.м.п. 123, 256 і ін.), ОСОБА_16 (а.м.п. 124, 258) і ін. вбачається, що ОСОБА_2 20.02.2008 р. за їх участі вживав заходів щодо опечатування свого кабінету, поверх дверей клав паперовий лист зі стрілкою. їм пояснював, що це робить в

зв'язку з тим, що побоюється незаконного проникнення до його службового кабінету сторонніх осіб.

З пояснень ОСОБА_17 (а.м.п. 260) і ін. осіб вбачається, що 21.02.2008 р., зранку, до відкриття кабінету ОСОБА_2, лист, який ОСОБА_2 поклав поверх дверей, був виявлений на підлозі перед кабінетом.

З пояснень ОСОБА_16, даних протоколу огляду місця події та фото-таблиць до нього (а.м.п. 157-164) вбачається, що 21.02.2008 р., після заяви ОСОБА_2 про незаконне проникнення до його кабінету, ознаки такого проникнення були виявлені: мались ознаки відкривання замка вхідних дверей кабінету, був пошкоджений процесор блоку комп'ютера голови суду, який знаходився в кабінеті.

Відповідно до висновків спеціалістів (а.м.п. 169169-173, 219-220) при дослідженні частин замка кабінету голови Кам'янського районного суду виявлено тріщину ключового циліндру, а також інші сліди, які можуть свідчити про дію на замок сторонніх предметів. При дослідженні пристрою для опечатування вказаного кабінету також виявлено ознаки стороннього впливу.

Таким чином посилання ОСОБА_2 і в цій частині фактично підтверджуються іншими даними.

Відповідно до пояснень ОСОБА_18 (а.м.п. 26, 246) та ОСОБА_19 (а.м.п. 27, 244-245) приблизно в лютому місяці 2008 р. сторонні невідомі особи пропонували їм передати ОСОБА_2, в якості хабара, грошові кошти за вирішення їхньої справи. При цьому їм пропонувалось це зробити з застосуванням записуючого пристрою. Від вказаної пропозиції вони відмовились.

Отже і в даній частині посилання заяви ОСОБА_2 фактично підтверджуються. Посилання постанови прокурора на те, що пояснення вказаних осіб не відповідають дійсності т.я. кримінальна справа про їх обвинувачення надійшла до суду лише в березні, не можна визнати обґрунтованими, оскільки ці особи пояснили, що внаслідок спливу часу не пам'ятають точного часу зазначеної події.

Відповідно до вимог ст. 112 КПК у справах про злочини вчинені працівниками правоохоронних органів досудове слідство проводиться слідчими прокуратури. Враховуючи дані вимоги закону, а також те, що в заявах про вчинені злочини ставиться питання про їх вчинення такими особами, як начальник УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, перший заступник начальника УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7, начальник УДАІ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_8, начальник ВДАІ при УМВС України в Черкаській області ОСОБА_9, депутат місцевої ради ОСОБА_11, вимоги наведених вище законів, посилання ОСОБА_2 на те, що перевірку його заяви мають проводити лише незалежні від названих осіб посадові особи, що до перевірки мають залучатися незалежні, непідвідомчі та не підпорядковані їм установи (спеціалісти, які проводять дослідження і т. ін.) є обґрунтованими.

Рішення про відмову в порушенні справи прийняте, зокрема, й з врахуванням висновків та пояснень підлеглих вказаним особам установ та посадових осіб.

В ході перевірки звернень ОСОБА_2 не вияснено й того, чи перебувають працівники служби охорони суду в підпорядкуванні названих вище працівників міліції. Дана обставина також має істотне значення, оскільки не виключає, як можливості впливу на них по службі, так і взагалі причетності їх до проникнення в службовий кабінет судді. Рішення з цього приводу в ході перевірки заяв також не прийнято.

Крім того, відповідно до частини першої статті 126 Конституції України додаткові гарантії недоторканності суддів можуть встановлюватися також законами. Так, статтею 13 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи; проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а також огляд, виїмка його кореспонденції, речей і

документів можуть провадитись тільки за вмотивованим рішенням суду, а у разі прийняття головою відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки -також за згодою судді.

З матеріалів перевірки заяв ОСОБА_2 вбачається, що, зокрема, огляд місця події -кабінету судді з вилученням з нього речей і документів (а.м.п. 157-164 і ін.) проводився без дотримання зазначених вище вимог закону. Наразі даних про дотримання такого порядку наявні матеріали не містять. До матеріалів такої перевірки не приєднано даних про тип застосованого фотоапарата, про кількість проведених фотознімків, самої фотоплівки.

В ході проведення перевірки заяв про злочини заступником Генерального прокурора України М. Голомшою прокурора Черкаської області зобов'язано перевірити посилання заяв, зокрема, й на пошкодження комп'ютера голови суду. Така перевірка фактично не проведена, оскільки повідомлення УСБУ в Черкаській області про те, що здійснити таку перевірку силами цього управлення неможливо не можна визнати такою перевіркою.

Поза увагою перевірки залишено й посилання заяв щодо прослуховування розмов ОСОБА_2, щодо незаконного заволодіння службовими особами майновими паями громадян району, щодо бездіяльність з цього приводу працівників правоохоронних органів, щодо незаконного закриття справ відносно сина місцевого «авторитета», щодо корупційних зв'язків правоохоронців з останнім.

З врахуванням наведених вище вимог закону про те, що приводами до порушення кримінальної справи є не лише заяви та повідомлення, а й безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, інші передбачені ст. 94 КПК приводи, перевірку заяв про злочини не можна визнати повною та правильною.

Таким чином, коли частина посилання заяв та повідомлень про вчинені злочини об'єктивно підтвердилась іншими даними, коли інша частина заяв та повідомлень про злочини залишена поза увагою прокурора рішення прокурора про відмову в порушенні справи не можна визнати правильним.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про поверховість перевірки заяв, про незаконність прийнятого прокурором рішення та про необхідність проведення додаткової перевірки заяв є правильним, а заперечення апеляцій неспроможними.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 382 КПК судова палата, -

ухвалила:

Апеляційні подання прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2008 року, якою скасовано постанову ст.  прокурор а відділу нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратури Черкаської області Степаненка О.М. від 15.10.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ст.ст. 364, 365, 370, 376 та 162 КК України, а матеріали направлено прокурору Черкаської області для проведення додаткової перевірки залишити без задоволення, вказану постанову суду залишити без змін.