Справа №22ц-2629/08    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Категорія  30    

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

20 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Козаченка В.І.,

суддів:     Буренкової К.О., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Танцуриній СМ.,

за участю позивачки ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

10 січня 2008 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка вказувала, що 13 вересня 2005 р. відповідач, керуючи автомобілем „ГАЗ - 32213", р.н. НОМЕР_1, виконував перевезення пасажирів на маршрутному таксі. При цьому він, порушуючи вимоги п. 21.1 Правил дорожнього руху, перевозив пасажирів у кількості, яка перевищувала число посадочних місць у вказаному мікроавтобусі.

Внаслідок чого, під час руху автомобіля, при різкій зміні його напрямку, позивачка не втрималась на ногах і впала. При падінні вона отримала забиття обличчя, а її мобільний телефон і окуляри були пошкоджені.

Вважаючи, що вказаними неправомірними діями відповідача їй завдано матеріальну та моральну шкоду, позивачка просила суд стягнути з нього на свою користь матеріальні збитки та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2008 р. позов задоволено частково. З відповідача на користь позивачки стягнуто на відшкодування моральної шкоди 250 грн., а також вирішено питання розподілу судових витрат. Інші позовні вимоги залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, зокрема, її вік і стан здоров'я, просила рішення скасувати та ухвалити нове про повне задоволення позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення позивачки, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку, що відповідач, як володілець указаного автомобіля, який є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ст. ст. 1166 - 1168, 1187 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачці моральну та матеріальну шкоду завдану ушкодженням її здоров'я та майна.

Доводи відповідача про відсутність його вини в цій ДТП є безпідставними через наступне.

Так, постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2005 р. ОСОБА_3 визнаний винним у порушенні 13 вересня 2005 р. п. 21.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою KM України 10 жовтня 2001 р. та вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за що на нього накладено адміністративний штраф.

Зазначена постанова не скасована, а тому має законну силу.

Відповідно до частин 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, місцевий суд, правильно встановивши зазначені обставини справи, обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачці моральної шкоди.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами) розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому, виходячи з указаних засад цивільного законодавства та враховуючи характеру і обсягу моральних страждань, яких зазнала позивачка внаслідок протиправних дій відповідача, місцевий суд обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з нього на відшкодування завданої їй моральної шкоди 250 грн.

Також вірно суд першої інстанції не задовольнив позовні вимоги про відшкодування матеріальних збитків, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів про їх розмір.

Інші доводи апеляції не спростовують указані висновки суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2008 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до-Верховного Суду України протягом двох місяців.