Судове рішення #87160
Апеляційний суд Запорізької області

 

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3940/2006 р.                                           Головуючий у 1 інстанції: Мухін Л.В.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.Л.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«06» липня 2006 року                                                               м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                     Приймака В.М.

Суддів:                                                Онищенко Е.А.

Бондара В.О.                                        

При секретарі:                                      Череватій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від "10" квітня 2006 року по справі за позовом ВАТ „АвтоЗАЗ" до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням іа за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та вселення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2003 року ОСОБА_1 визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 у м. Запоріжжя. її зустрічний позов про вселення залишено без задоволення.

Ухвалами апеляційного суду Запорізької області від 30.07.2003 року та Верховного Суду України від 30.10.2003 року рішення залишено без змін.

В лютому 2006 року ВАТ „АвтоЗАЗ" звернулось до суду із заявою про ухвалення по справі додаткового рішення, мотивуючи це тим, що суд при розгляді справи 12 травня 2003 року не вирішив усі заявлені позивачем вимоги, а саме, в рішенні не було зазначено, що разом з матір'ю втратив право на вказане житло її неповнолітній син ОСОБА_4, незважаючи на те, що ці вимоги були зазначені в позовній заяві, з цього приводу сторони подавали докази та давали пояснення.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2006 року заява ВАТ „АвтоЗАЗ" про ухвалений додаткового рішення задоволена. Визнано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1 малосімейного на той час гуртожитку, тепер кімната розміром 18,3 кв.м. в АДРЕСА_2 в м. Запоріжжя.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, а заяву про додаткове рішення залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.-      

Задовольняючи заяву ВАТ «АвтоЗАЗ» про ухвалення додаткового рішення районний суд виходив з того, що при ухваленні 12 травня 2003 року рішення , суд визнаючи ОСОБА_1 і якою, що втратила право користування житловим приміщенням , не розглянув вимоги ВАТ «АвтоЗАЗ» що до її неповнолітнього сина ОСОБА_4 з приводу яких сторони також подавали докази і давали пояснення.

Матеріали справи свідчать про те , що ВАТ «АвтоЗАЗ» звертаючись в лютому 2002 року з позовом про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням вимагали визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням ОСОБА_1 сумісно з її неповнолітнім сином ОСОБА_4, 1988 року народження. В процесі розгляду справи сторони стосовно всіх вимог подавали докази і давали пояснення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення заяви ВАТ «АвтоЗАЗ» і ухвалення додаткового рішення що до визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Посилання апеляційної скарги що до порушення районним судом строку, передбаченого ст. 220 ЦПК України, в межах якого, суд має право ухвалити додаткове рішення є не обґрунтованими, оскільки відповідно до ст.21 Закону України від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження» строк для виконання судового рішення встановлено З роки. На час ухвалення додаткового рішення цей строк не сплив.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

З урахування наведеного .колегія судців вважає, що додаткове рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.                                                            '

Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від "10" квітня 2006

року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена

шляхом подачі касаційної безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох

місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація