Справа № 22-9118 2008 року

Головуючий у інстанції Мороз І.М. Доповідач Коротун В.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 р. листопада „11" дня Колегія Суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Коротуна В.М.,
Суддів:     Котули Л.Г.

Білич І.М.,

при секретарі: Тороп Л.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008

року

по справі за заявою ОСОБА_3

про встановлення факту, що має юридичне значення,

зацікавлені особи: Центр медико-соціальної експертизи, Пенсійний фонд

України,

Заслухавши доповідь судді Коротуна В.М., пояснення сторін, вивчивши

матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про встановлення факту виникнення у неї прав інваліда з дитинства за довідкою МСЕК від 30 липня 2002 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, було залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що при постановлені ухвали суд не врахував обставини справи та порушив норми процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну та необгрунтовану ухвалу.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи заяву ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_3 наявний спір про право з державними органами соціального забезпечення (пенсійними фондами) про призначення пенсійних та пільгових доплат, як інваліду з дитинства, який вирішується в порядку позовного провадження.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, з заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона просить лише визнати виникнення прав інваліда з дитинства, тобто фактично встановити факт виникнення у неї прав інваліда з дитинства.

При цьому, яких-небудь вимог щодо призначення чи стягнення пенсійних та пільгових доплат, як інваліду з дитинства ОСОБА_3 не заявляла.

Таким чином, безпідставним є висновок суду першої інстанції, щодо наявності спору про право ОСОБА_3 з тими чи іншими органами соціального забезпечення.

Враховуючи вказане, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, внаслідок чого вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, Колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.