Справа №22 Ц-2194/ 2008 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
Головуючий 1-й інстанції: Щербига С. В.
Категорія-55
Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко O.I
19 листопада 2008 р.
Судова колегія судової палати в цивільних справах о Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Колосовського СЮ.
Шолох З.Л.
при секретарі- Фірсовій Т.В. за участю:
позивача- ОСОБА_4
представника відповідача - Свиридовського Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12. 06. 2008 p., постановлене за позовом
ОСОБА_4 до ПП "Південь Гермесбуд" про розірвання договору підряду, відшкодування збитків та моральної шкоди,
встановила:
06.04.2007 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПП "Південь Гермесбуд" про розірвання договору підряду, відшкодування збитків та моральної шкоди,
Позивач зазначав, що відповідно до умов договору підряду, укладеного з відповідачем 11.07. 2006 p., він сплатив 10200 грн. авансу, що складає 30% вартості замовлення.
В порушення умов договору, роботи виконувались неякісно і незакінчені до цього часу.
Всього виконано робіт на 4768 грн.
Посилаючись на ці обставини та вимоги ст.ст. 5, 10, 14, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач просив розірвати угоду, відшкодувати завдані йому збитки у розмірі 7900 грн. 40 коп., у тому числі неустойку у розмірі 2468 грн. 40 коп. та моральну шкоду у розмірі 40000 грн., завдану моральними стражданнями з приводу порушення його цивільних прав.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12. 06. 2008 р постановлено про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення та просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушенням судом норм процессуального та матеріального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення місцевого суду у межах оскарження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив з відсутності правових підстав для покладення відповідальності на ПП "Південь Гермесбуд", вважаючи, що
останнє договору про виконання будівельно-ремонтних робіт з позивачем не укладало.
Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та не відповідають вимогам норм матеріального права.
Згідно з приписами ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до правил п. 2 ч. 1 ст. 208 та п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою мають укладатися у письмовій формі і вважаються вчиненими, якщо сторони підписали їх, а юридична особа додатково скріпила його печаткою.
З матеріалів справи вбачається, що ПП "Південь Гермесбуд" має ліцензію на виконання будівельних робіт, є самостійною юридичною особою, заснованою ОСОБА_3, якому належать повноваження щодо прийняття на роботу керівника ( директора) підприємства, а останній без додаткових повноважень чи доручення самостійно укладає договори, які складають зміст господарської діяльності підприємства.
З наданого до суду договору підряду від 11.07.2006 р. ( а.с. -52 ) видно, що він вчинений у письмовій формі, підписаний ОСОБА_3 та уповноваженою ним особою к прикладенням печатки.
За змістом цього договору сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов.
З розписки, виданої уповноваженою особою підприємства ( а.с- 28, 52 зв.) та пояснень позивача видно, що споживач сплатив, передбачений угодою аванс, а підприємство за замовленням позивача приступило до виконання будівельних робіт, виконавши їх згідно з кошторисом на 4768 грн.
Даних про те, що роботи виконані у повному обсязі, передбаченому договором, відповідачами не надано.
В разі невиконання договору в установлений термін чи відмови від завершення робіт, споживач має право, відповідно до вимог ст.ст.. 5, 10, Закону України "Про захист прав споживачів", вимагати розірвання угоди та відшкодування завданих збитків.
Суд не врахував цих вимог закону і обставини, які свідчать про укладення угоди підприємством, належним чином не дослідив, внаслідок чого прийшов помилкового висновку про необгрунтованність позовних вимог.
Встановлене, згідно з приписами п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення в частині вимог та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог.
Ухвалюючи нове рішення, судова колегія виходить з доведенності того факту, що підприємство уклало угоду з споживачем, отримало аванс у розмірі 10200 грн., але в повному обсязі, обумовлені договором будівельні роботи не виконало.
Наданими споживачем та не спростованими відповідачем доказами підтверджено виконання робіт на 4768 грн.
Таким чином, поверненню в якості збитків підлягає 5432 грн.
З врахуванням обставин справи та виконаного підприємством обсягу робіт, судова колегія вважає необхідним зменшити розмір неустойки, передбаченої договором, до 500 грн.
Що стосується висновків суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди, то їх слід визнати правильними та обгрунтованими, виходячи з того, що споживач не надав доказів того, що моральна шкода заподіяна йому
небезпечною для життя і здоров'я продукцією з вини підприємства, як це передбачено ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів".
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12. 06. 2008 р. в частині вирішення питання про розірвання договору та відшкодування збитків - скасувати і у цій частині постановити нове рішення.
Договір підряду від 11.07.2006 р. розірвати та стягнути з ПП "Південь Гермесбуд" на користь ОСОБА_4 5432 грн. в якості збитків та 500 грн. неустойки.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.