Справа № 22Ц-4079/2008 р.     Головуючий в 1 інстанції Левченко А.В.

Категорія  51     Доповідач Корзаченко І.Ф.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада   2008 року   колегія судової палати   в цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого      Лащенка В.Д.
суддів     Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.

при секретарі     Рудзінській А.С., Терех Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 29 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про зарахування часу перебування на військовій службі до стажу роботи на ДП МА "Бориспіль" та виплату винагороди за вислугу років,

встановила:

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про зарахування часу перебування на військовій службі до стажу роботи на ДП МА "Бориспіль" та виплату винагороди за вислугу років. Позов обґрунтовував тим, що з 6.10.1998 року він працює на ДП МА "Бориспіль" До працевлаштування на цьому підприємстві він проходив військову службу на офіцерських посадах у Збройних Силах України і 20.09.1998 р. звільнений в запас з загальною вислугою 29 років і 3 місяці.

Відповідно до "Положення про порядок і умови виплати винагороди за вислугу років в системі цивільної авіації працівникам ДП МА "Бориспіль", який є додатком до Колективного договору на 2007 рік, передбачено право працівників підприємства на отримання винагороди за вислугу років в розмірах від 5 до 40 % посадового окладу залежно від стажу роботи. Пунктом 3.2 вказаного положення визначено порядок зарахування вказаного стажу, що дає право на отримання вказаної винагороди. Вказаний пункт суперечить п. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", а також п.1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та не враховує до вказаного стажу період проходження військової служби. Позивач просив зобов'язати відповідача зарахувати йому час проходження військової служби, який складає 29 років і 03 місяці до стажу роботи за спеціальністю на підприємстві, а саме - з 06.10.1998р. та нарахувати і виплатити щомісячну винагороду за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2008 року позов задоволено. Зобов'язано Адміністрацію Державного підприємства "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" зарахувати позивачу час проходження військової служби, який складає 29 років і 3 місяці до стажу роботи за спеціальністю на підприємстві ДП "МА "Бориспіль" з моменту прийняття на роботу, а саме - з 6.10.1998 року. Зобов'язано Адміністрацію Державного підприємства "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" нарахувати та виплатити позивачу винагороду за вислугу років в системі цивільної авіації працівникам ДП "МА "Бориспіль" у розмірі 40% посадового окладу щомісячно, починаючи з 6.10.1998 року.

В апеляційній скарзі відповідач Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить скасувати рішення суду і закрити провадження у справі з підстав порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач перебуває в трудових відносинах з ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль" з 6.10.1998 року. До працевлаштування на підприємстві він проходив військову службу на офіцерських посадах у Збройних Силах України і 20.09.1998 р. звільнений в запас з загальною вислугою 29 років і 3 місяці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача в частині зарахування до спеціального стажу в Цивільній авіації часу проходження позивачем військової служби. Своє рішення суд мотивував тим, що п. 1 ст.2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та п. 1 ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю і стажу державної служби. З висновком суду не можна погодитися з таких підстав. Відповідно до ст. 91 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Додаткові, порірняно з чинним законодавством і угодами, гарантії, соціально-побутові пільги можуть бути передбачені і в колективному договорі, положення якого поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації   (ст. ст. 13, 18 КЗпП України).

Згідно зі ст. 13 КЗпП України, ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами.

Пунктом 2.5 Галузевої угоди на 2008-2009 роки між Міністерством
транспорту та зв'язку України, Фондом державного майна України, Асоціацією
"Аеропорти України цивільної авіації та профспілками працівників цивільної
авіації України, зареєстрованої 21 січня 2008 року в Міністерстві праці та
соціальної   політики   України,     передбачено,   що   угода   встановлює   для

працівників підприємств мінімальні соціальні гарантії, компенсації та пільги і є основою для укладення колективних договорів. Норми Угоди не обмежують

права підприємств щодо розширення соціальних гарантій, компенсацій, трудових та соціально-побутових пільг за рахунок власних коштів.

Пунктом 5.20 даної Угоди передбачено винагороду за вислугу років виплачувати працівникам цивільної авіації та працівникам навчальних закладів, що мають повітряні судна, згідно Положення (додаток до галузевої угоди №4).

Відповідно до вказаного Положення про порядок і умови виплати щомісячної винагороди за вислугу років працівникам цивільної авіації України (пункту 3.1. та п. 3.2) до стажу роботи який дає право на отримання винагороди за вислугу років включається час роботи у системі цивільної авіації України та колишнього СРСР; на звільнених посадах у профспілкових органах; час дійсної строкової служби; час перерви у роботі пов'язаної із звільненням за станом здоров'я в результаті трудового каліцтва або профзахворювання, якщо після одужання працівник повернувся на роботу в систему ЦА; період відпустки по догляду за дитиною; час навчання в аспірантурах, докторантурах на курсах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, якщо до направлення на навчання і після його закінчення працівник був зайнятий на роботах у системі ЦА; час навчання в середніх і вищих навчальних закладах, якщо працівник до вступу в навчальний заклад працював на підприємства ЦА і після закінчення повернувся на роботу в систему ЦА.

Крім того п.3.3 даного Положення передбачено, що зарахування працівникам ЦА стажу попередньої роботи в інших підприємствах до загального стажу роботи в ЦА, що дає право на одержання винагороди за вислугу років у ЦА, " встановлюється підприємствами самостійно у колективних договорах та інших розпорядчих документах.

Відповідач, діючи в межах визначених чинним законодавством України, зокрема ст. 91, 11, 13, 18 КЗпП України та ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" та за погодженням з профспілковим органом визначив умови зарахування спеціального стажу в системі Цивільної авіації та відповідне преміювання працівників підприємства.

Позивач не має відповідного стажу в системі Цивільної авіації, який надавав*" би йому права на отримання надбавки в розмірі 40% від заробітної плати.

Безпідставно поширивши дію п.2.1 Положення про порядок і умови виплати щомісячної винагороди за вислугу років працівникам ДП МА "Бориспіль", що є додатком №5 до Колективного договору на позивача, суд, на порушення вимог ст. 13 КЗпП України, ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" витлумачив положення колективного договору всупереч дійсному змісту, визначеного сторонами договору, та безпідставно зарахував до спеціального стажу в системі ЦА, стаж проходження позивачем с військової служби.

Посилання позивача на гарантії, які закріплені в п.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", а також п. 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" як на підставу для задоволення його позову не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки зазначеними нормами закону передбачено гарантії

військовослужбовців в частині зарахування часу перебування на військовій службі до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Зазначені позивачем Закони не регулюють відносини, які склалися між сторонами при вирішенні вказаного спору , а здійснюють правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконаннями ними Конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Відповідач є господарюючим суб'єктом, який вправі самостійно вирішувати питання щодо розподілу свого прибутку в тому числі і на преміювання своїх працівників.

Оспорюваним позивачем Положенням про порядок преміювання визначаються додаткові соціальні пільги працівникам саме в системі Цивільної авіації, до якої військова служба позивача не відноситься.

З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, ст. 91, 11, 13, 18 КЗпП України та ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди", колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до ДП "МА "Бориспіль" про виплату винагороди за вислугу років.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.