УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Котік Т.С.
суддів Павицької Т.М., Косигіної Л.М.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 24 листопада 2008 року,
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
встановила:
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначала, що повнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої записаний відповідач, є студенткою першого курсу Житомирського училища культури і мистецтв ім. І.Огієнка. У зв'язку з викладеними обставинами, повнолітня дочка потребує матеріальної допомоги, а тому позивачка просила суд стягнути з відповідача аліментів в розмірі не менше 1/4 частини заробітної плати щомісячно. Окрім того, позивачка зазначила, що повнолітня дочка є інвалідом 3-ї групи.
Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 02.06.2008 року і до припинення навчання, але не довше ніж; до досягнення дочкою 23 років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду та просить постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідача аліментів в розмірі 600 гривень щомісячно. Посилається на те, що судом порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом неправильно надано оцінку зібраним доказам.
Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Справа №22ц-250 Головуючий в суді 1-ї інстанції Драч Ю.І.
Категорія 47 Суддя - доповідач Котік Т.С.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син
продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги,
батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти .трьох років за
умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що сторони є батьками повнолітньої ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що стверджується змістом свідоцтва про народження Серії ІІІ-ТП НОМЕР_1 /а.с. 9/.
Відповідно до змісту довідки Житомирського музичного училища культури і мистецтв ім. І.Огієнка, повнолітня ОСОБА_3 навчається в училищі на 1-му курсі, на денній формі, з 01 вересня 2007 року /а.с. 10/.
Як пояснила позивачка в судовому засіданні, повнолітня дочка окрім того, що навчається, є ще й інвалідом 3-ї групи, а отже є непрацездатною та потребує матеріальної допомоги у зв'язку із лікування, а також; у зв'язку із продовженням навчання, яку вона самостійно не в змозі надати.
Відповідач як в суді першої інстанції так і при розгляді справи в апеляційній інстанції не заперечує того факту, що повнолітня дочка потребує матеріальної допомоги та він не заперечує її надавати в розмірі, що визначений судом, а тому суд обґрунтовано дійшов до висновку, що позивачка має право на стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку, суд першої інстанції правильно взяв до уваги матеріальний стан відповідача, врахував ту обставину, що він має на утриманні неповнолітню дитину, яка перебуває на диспансерному обліку з приводу вродженої вади серця і потребує постійного медикаментозного і санаторно-курортного лікування /а.с.27/. Також;, суд врахував ту обставину, що ОСОБА_3 навчається на бюджетній формі навчання та отримує стипендію в розмірі 218 гривень /а.с. 33/.
При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої непрацездатної дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, а отже суд повинен врахувати і ту обставину, що повнолітня ОСОБА_3 є інвалідом 3-ї групи та отримує пенсію, яка становить 481 гривну.
Враховуючи викладене, суд обгрунтовано стягнув з відповідача аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 250 гривень щомісячно починаючи з 02.06.2008 року і до припинення навчання, але не довше ніж; до досягнення дочкою 23 років.
Визначений судом розмір аліментів та розмір коштів, які утримує повнолітня дочка щомісяця, є більшими ніж; прожитковий мінімум встановлений Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" - 626 гривень з 01.10.2008 року. Вказаний розмір прожиткового мінімуму діє і на 2009 рік відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік".
Твердження позивачки ОСОБА_1 з приводу того, що вона витрачає на повнолітню дитину значно більше коштів, ніж стягнуто судом першої інстанції є безпідставними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 24 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.