Справа № 22-2649/2008р. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 30 Ведмідська H.I.
Доповідач Кутурланова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В. Майданіка В.В.
при секретарі Шевардіній К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_2, як законного представника ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 04.09.2007 року о 17.00 годині по вул. Молодіжній у с.Таврія Скадовського району Херсонської області внаслідок зіткнення автомобіля НОМЕР_1, що належить їй на праві власності та незареєстрованого мотоцикла МТ-10, належного на праві власності ОСОБА_2, яким керував його неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, через порушення неповнолітнім ОСОБА_4 п.10.4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої її автомобіль було пошкоджено і для проведення відновлювального ремонту нею було витрачено 2327, 75 грн. Крім того, внаслідок ДТП їй була заподіяна моральна шкода, у відшкодування якої просила стягнути з відповідача 1700 грн. та понесені нею судові витрати.
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2008 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_4 (а.с.44-б)
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2008 року до участі у справі у якості співвідповідача залучена ОСОБА_3 (ах.44-в).
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2008 року позов задоволено частково, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно стягнено на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 2021 грн. та судові витрати у справі в рівних частках, в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини неповнолітнього ОСОБА_4, однак, оскільки майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди у нього немає, то суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог до ОСОБА_4, поклавши обов»язок по відшкодуванню матеріальної шкоди на його батьків, які не довели, що шкоду завдано не з їхньої вини.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вірно встановивши обставини справи, суд зробив неправильний висновок щодо прав та обов»язків сторін через неправильне тлумачення норм матеріального права та помилкове розуміння їх змісту та сутності.
Враховуючи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України зазначене порушення норм матеріального права є обов»язковою підставою для скасування рішення суду та відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України у такому випадку суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду в частині розглянутих позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди і розподіл судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення з огляду на наступне.
Судом встановлено і це підтверджується наявними у справі доказами, що 04.09.2007 року о 17.00 годині по вул. Молодіжній у с.Таврія Скадовського району Херсонської області внаслідок зіткнення автомобіля НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 (а.с.22), яким керував ОСОБА_6 у присутності позивачки та незареєстрованого мотоцикла МТ-10, яким керував неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, через порушення неповнолітнім ОСОБА_4 п.10.4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивачки було пошкоджено (а.с.9, 14-15).
Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 25.09.2007 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.121 ч.4, 124 КпАП України та притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.20).
ЗАТ «СК Інгосстрах» відмовив позивачці у виплаті страхового відшкодування, передбаченого договором страхування наземного транспорту від 20.06.2007 року (а.с.31, 32) оскільки керування транспортним засобом на момент страхового випадку здійснювала особа, яка не вписана у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та не мала довіреності на керування автомобілем чи тимчасового реєстраційного талону та не входить у перелік осіб, зазначених у заяві на страхування чи у договорі (а.с.3З).
Внаслідок ДТП позивачці заподіяна матеріальна шкода, пов»язана з проведенням відновлювального ремонту транспортного засобу, обсяги та необхідність проведення якого узгоджуються з зазначеними у протоколі огляду та перевірки технічного стану транспорту механічними пошкодженнями автомобіля (а.с.14), і її розмір, відповідно до наданих документальних підтверджень складає 2021 грн. (а.с.26-30).
Відповідно до ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах, а у разі відсутності у неї майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або у повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини, при цьому обов»язок батьків по відшкодуванню шкоди припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Таким чином, враховуючи, що шкоду завдано з вини ОСОБА_4 якому на момент її заподіяння виповнилося 16 років, обов»язок по її відшкодуванню відповідно до положень ст.1179 ЦК України має бути покладено саме на нього. Відповідальність батьків
неповнолітнього - ОСОБА_2, ОСОБА_3 має лише субсидіарний характер і повинна покладатися на них у рівних частках, а не солідарно, у разі відсутності у ОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди.
Крім того, обов»язок по відшкодуванню шкоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 припиняється після досягненні повноліття ОСОБА_4
Враховуючи, що доказів відсутності вини батьків у заподіянні їх неповнолітнім сином матеріальної шкоди судам першої та апеляційної інстанції надано не було, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає необгрунтованими.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення судом першої інстанції спору в частині заявлених позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та розподіл судових витрат, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 2021 грн., судових витрат по сплаті судового збору у сумі 51 грн., витрат на правову допомогу у сумі 700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 51 грн., а всього 2823 грн., а у разі відсутності у ОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди у визначеному судом розмірі, стягнення цієї шкоди в частці якої не вистачає або у повному обсязі проводити з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках до досягнення повноліття ОСОБА_4 або до з»явлення у ОСОБА_4 до повноліття майна на праві власності, достатнього для відшкодування шкоди.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2008 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розподіл судових витрат, ухваливши в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 2021 грн., судові витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн., витрати на правову допомогу у сумі 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 51 грн.
У разі відсутності у ОСОБА_4 майна, достатнього для відшкодування завданої ним шкоди у визначеному судом розмірі, стягнення цієї шкоди в частці якої не вистачає або у повному обсязі проводити з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках до досягнення повноліття ОСОБА_4 або до з»явлення у ОСОБА_4 до повноліття майна на праві власності, достатнього для відшкодування шкоди.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2008 року в іншій частині залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.