Справа №2-905/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

4 грудня 2008 року     м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.

при секретарі - Мельниковій І.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про

поділ сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в обґрунтування якого вказав, що з відповідачем по справі уклав шлюб 5 березня 1994 року. 12.03.2008 року рішенням Димитровського міського суду Донецької області шлюб було розірвано. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час шлюбу було придбане сумісне майно: будинок за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області, земельна ділянка площею 0, 0999 га за цією ж адресою; автомобіль НОМЕР_1; пральна машина «Електролюкс», ДВД «ВВК»; відеомагнітофон «Сони»; радіотелефон «Панасоник»; стінку «Сонет»; холодильник «Норд»; водонагрівальний бак «Електролюкс»; водонагрівальний бак «GORENIE»; музичний центр «AIWA». Вважає, що вищевказане майно належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки на його придбання витрачалися їх загальні гроші. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням добровільно розподілити майно, яке належить ним на праві спільної сумісної власності, але ж згоди про добровільний поділ майна між ними не досягнуто. Виходячи з викладеного просить залишити у його власності наступне майно: 1/2 частку будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області; 1/2 частку земельної ділянки за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області площею 0, 0999 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; автомобіль НОМЕР_1. Передати у власність відповідачу наступне майно: 1/2 частку будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області; 1/2 частку земельної ділянки за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області площею 0, 0999 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; пральну машину «Електролюкс»; ДВД «ВВК»; відеомагнітофон «Соні»; радіотелефон «Панасонік»; стінку «Сонет»; холодильник «Норд»; водонагрівальний бак «Електролюкс»; водонагрівальний бак «GORENIE»; музичний центр «AIWA». Стягнути з нього на користь відповідача різницю у вартості майна у сумі 4001 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що не заперечує, щоб відповідач мешкала з дитиною у його будинку. Квартира на

Вороб'євського 59, м. Димитров належить на цей час його батьку, ОСОБА_7. У цій квартирі на цей час ніхто не мешкає, квартира виставлена для продажу. Квартира ця продається приблизно 2 роки, вона то продається, то ні, ціни постійно змінюються. У нього немає можливості мешкати у цій квартирі, тому що дружина батька, яка не є його матір'ю, против цього. Квартира зовсім пуста та її у любу мить можуть продати. Він нікого не виселяв з будинку. Він вважає що відповідач може мешкати з ним у спірному будинку як з чужою людиною.

Представник позивача підтримала вимоги позивача.

Відповідач позов не визнала та пояснила суду, що оскільки її колишній чоловік поступив непорядно, запропонував їй у якості компенсації 30000 грн., оскільки була проведена експертна оцінка будинку та земельної ділянки та встановлена їх реальна вартість, вона наполягає на виплаті їй половини суми оцінки майна, зокрема будинку та земельної ділянки для придбання житла, оскільки вона у цей час, враховуючи неможливість сумісного мешкання, мешкає у двокімнатній квартирі своїх батьків разом з дитиною. її колишній чоловік чинить перешкоди для здійснення права сумісної власності на житло, а саме: перешкоджає входу до будинку, вимикає світло, забороняє користуватися вугіллям та газом а також чинить перешкоди для здійснення ремонтних робіт у кімнаті доньки, псує особисті речі, які дорого коштують, а саме мобільний телефон. Крім того, перерізає кабель на домашній телефон. При цьому просить врахувати інтереси її доньки, оскільки вона повністю займається її вихованням та мешкає з нею, на цей час по невідомим причинам вона не отримує аліменти з серпня 2008р. У випадку неможливості одноразової суми компенсації, пропонує заставу будинку для цієї виплати. Інше майно, яке вказано у позові, крім будинку та земельної ділянки просить розділити на розсуд суду. На цей час у неї є ключі від будинку. Вона не мешкає у спірному будинку з 16 листопада 2008 року з причини, які вказала тільки що у своїх поясненнях, а також за порадою дільничого, який не бажає бути її охоронцем. У неї є свідки, які можуть підтвердити, те, що вона не могла попасти до будинку, відключення світла, поломані замки, те, що вони з донькою через третій поверх залазили до будинку. У дільничого є виклик та він допитував позивача та її. Те, що вона не могла зайти до будинку, почалося з моменту їх розірвання шлюбу, з березня 2008р. 16 листопада 2008р. позивач був у відпустці і приїхав о 7 ранку. Тоді вони з донькою зібрались та пішли. Нові двері з новими замками вона встановила у будинок у період коли відповідач був у відпустці весною 2008 року. Вона це зробила, оскільки позивач часто був відсутній вдома, а на двері не було замків, вона постійно вдома й по приїзду додому вона могла видати йому ключі. Був сенс встановлювати цю двір, оскільки впродовж вхідної двері є вікно без ґрат, яке можна розбити та потрапити у будинок. Можна також потрапити до будинку й через інші вікна, попередньо їх розбив. Комунальні платежі оплачують вони за домовленістю. Вона приймає участь в оплаті комунальних платежів, оплачує сміття, телефон. Крім того вона вставила 2 пластикових вікна на 2200 грн. Вона не питала позивач щодо дозволу на встановлення пластикових вікон, оскільки у доньки було у спальні треснуто вікно та їй було холодно. Вона не псувала його мобільний телефон. Цей мобільний телефон він їй подарував у період їх сумісного життя та він не відноситься до спільного сумісного майна. Тілесних ушкоджень вона позивачу не наносила. її родичі, життю позивача не погрожували. Після встановлення одного вікна позивач сказав робітникам, що не згоден з встановленням вікон й вони покинули приміщення. 16.11.2008р. позивач не казав, щоб вони покинули будинок. Він не казав щоб донька постійно з ним мешкала. Вона може надати суду квитанції та чеки на оплату телефону та сміття. Для її доходів, оплата сміття та телефону - це значна сума.

Представник відповідача, приймаючи участь до зміни позивачем позовних вимог підтримав заперечення відповідача та пояснив, що 30000 грн. - це нереальна сума, яку пропонував позивач та вважає, що суд повинен відійти від рівності часток, оскільки з позивачем мешкає дитина.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування ОСОБА_8 міської ради: служба у справах дітей, пояснила суду, що у випадку поділу будинку, житлові права дитини не зачіпаються, вона залишається бути зареєстрованою у цьому будинку. Оскільки дитина зареєстрована у будинку, вона має право користуватися будинком.

Дитина ОСОБА_6, 13.08.1994р.н. пояснила суду, що у будинку неможливо проживати, тому що батько викручує світло, вигоняє батьків матері. Вони зверталися у міліцію з приводу поведінки батька, дільничий відповів, що він не охоронець, ідіть з цього будинку, він не може їх постійно охороняти. Вона не хотіла би там мешкати утрьох. На даний час у неї немає, де жити. Вона вважає, що у неї є право користуватися сумісною власністю батьків. У неї зараз немає умов для занять. Аліменти батько не платить з серпня 2008р. Словами він не вигоняв саме її з будинку. У телефонній розмові батько сказав їй, що він правильно зробив, що він вигнав її на вулицю. Батько не пропонував їй мешкати у цьому будинку. Вона, в принципі може мешкати у цьому будинку, але вона хоче жити з матір'ю, а не сама по собі. Як їй відомо, аліменти не платить з серпня 2008р., тому що рішення суду на шахту прийшло у жовтні 2008р. Ініціатором конфліктів між батьками є певні обставини, а не хтось з них. В принципі, вона може вільно війти до будинку, а позивач каже, що Ви сюди ходите, він й сам непогано справляється. Батьки матері, фізичною розправою позивачу не погрожували. Вона писала твір у школі приблизно півтора роки тому, де вказала що її кращий друг - батько. Батько їй не пропонував мешкати разом з ним. До подачі позову до суду про стягнення аліментів, батько добровільно виплачував аліменти. Іншої допомоги батько не надавав, на дні народження подарунки не робив. Мобільний телефон батько подарував у квітні-травні 2008р., вона випросила цей подарунок. Свій день народження та інші свята вона не святкує по своїм релігійним переконанням. Подарунки у них в сім'ї не прийнято дарити на свята. Матір затаскувала її через вікна у будинок. Вона просила зайти у будинок, але їх з матір'ю не пустили. Вона вважає, що достатньо двох випадків, щоб не мешкати у цьому будинку. Вона просила батька купити гітару, але батько відповів, що у нього немає грошей. Останні три роки придбаває для неї одяг дідусь та бабуся по лінії матері. її принижували дідусь та бабуся з боку батька, у неї було погіршення здоров'я. У період, коли придбавали одяг дідусь та бабуся по лінії матері, батько також придбавав одяг: чоботи, кофту, більше не пам'ятає. У 2006 році придбав зимову куртку, також чоботи. Дідусь та бабуся купили їй мобільний телефон та багато різного одягу, а саме 2-3 брюк зимових, кофту зимову, куртку та інше. Коли батько добровільно платив аліменти, вона на ці гроші їздила у Львів, їздила на море, матір їй придбала одяг. За гроші матері вони харчувалися, скільки виходило, вона не може пояснити. У 2006-2007 році вони з матір'ю їздили на море за гроші батька.

Педагог ОСОБА_9 пояснила суду, що питання неповнолітній були зрозумілі, тиску на неї не було, відповідала адекватно.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12.03.2008р. шлюб, зареєстрований 5 березня 1994 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Димитров Донецької області, актовий запис № 73, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (до шлюбу Бойко), розірвано. Вказаним рішенням суду встановлено,  що  сторони зареєстрували  шлюб  5  березня   1994 року у  відділі реєстрації актів цивільного стану м. Димитров Донецької області, актовий запис № 73. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8). Розірвання шлюбу зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_8 міського управління юстиції 10.04.2008р., актовий запис № 68 (а.с.7).

Згідно довідки ВП «Шахта Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», нарахована сума заробітної плати за період з листопада 2007р. по жовтень 2008р. складає 63108, 40 грн. Сума утриманих коштів по виконавчим листам за цей же період складає 8381, 67 грн.

Згідно довідки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області, позивач за період з березня по жовтень 2008 року отримав страхових виплат на суму 5132, 40 грн. За цей же період було відраховано аліментів у розмірі 1283, 12 грн.

Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 12.10.2008р., у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3 за ст. 296 КК України відмовлено.

Згідно висновку експерта № 86/08 від 15.08.2008 р., ринкова (дійсна) вартість автомобіля НОМЕР_1 на дату оцінки складає 17842 грн. Вартість експертизи складає 150 грн.

Згідно висновку експерта № 4142/23 від 21.10.2008 р., риночна вартість домоволодіння № 24 розташованого за адресою: Донецька область, м. Димитров, вул. Восточна на момент проведення експертизи складає 235255 грн. До ринкової вартості домоволодіння, яка вказана вище, входить не тільки вартість будівль та споруд, але й вартість земельної ділянки. Відокремити з вказаної ринкової вартості окремо вартість будівль та споруд та окремо вартість земельної ділянки не є можливим, оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, нерозривно пов'язана з об'єктом дослідження та є з ним одним цілим. Вартість експертизи складає 516, 12 грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 29.04.2002 р., позивач купив житловий будинок з господарськими будівліми та спорудами за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області, договір зареєстрований у БТІ м. Димитров 07.05.2002 р. (а.с. 14, 15).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.06.2002 р., позивач купив земельну ділянку площею 0, 0999 га за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області. На підставі цього позивачу ОСОБА_8 міською радою був виданий державний акт на право приватної власності на землю від 05.09.2002р. (а.с.13, 16).

Спірне майно, а саме будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області, земельна ділянка за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області площею 0,0999 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, автомобіль НОМЕР_1, пральна машина «Електролюкс»; ДВД «ВВК»; відеомагнітофон «Соні»; радіотелефон «Панасонік»; стінку «Сонет»; холодильник «Норд»; водонагрівальний бак «Електролюкс»; водонагрівальний бак «GORENIE»; музичний центр «AIWA» є спільною сумісною власністю, що визнається сторонами.

Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього

господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1  ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки частки у спільному майні подружжя визнаються рівними, суд вважає, що вимоги позивача щодо поділу домоволодіння та земельної ділянки по !4 частці кожному підлягають задоволенню.

Згідно ч.5 ст.71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Так як позивач не вніс відповідної суми на депозитний рахунок суду та взагалі проти цього заперечував, суд вважає, що доводи позивача що присудження йому грошової компенсації замість частки у домоволодінні та земельної ділянки не грунтуються на законі.

Щодо автомобілю та побутової техніки, оскільки відповідач просила вирішити це питання на розсуд суду, суд вважає, що вимоги позивача щодо залишення у його власності автомобілю, а у власності побутової техніки підлягають задоволенню.

Як вже вказувалося вище, відповідно до ч.1  ст.70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, але оскільки вартість автомобілю перевищує вартість побутової техніки, то суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь відповідача суму для зрівняння часток у спільній сумісній власності. Так як, автомобіль коштує 17842 грн., а загальна вартість речей 9840 грн, то суд вважає, що для зрівнняня часток з позивача на користь відповідача повинно бути стягнуто 8002 грн. (17842-9840=8002).

Доводи позивача, що стягненню підлягає сума у 4001 грн., тобто у 2 рази меншою, і саме ця сума зрівняє вартість отриманого кожним майна, суд вважає помилковими згідно вище наведеного розрахунку.

Згідно ч.3  ст.70 СК України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Суд вважає частки майна подружжя рівними, а доводи відповідача та її представника про збільшення частки, оскільки з нею мешкає дитина для якої недостатньо розміру аліментів такими, що не заслуговують на увагу, так як доказів, що розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування суду не наданий.

За первісним позовом позивач просив домоволодіння, земельну ділянку та автомобіль залишити у його власності, а відповідачу виплатити 1А частку цього майна, яке він оцінив відповідно у 10922 грн., 1389, 40 грн. та у 5000 грн. Після проведення, за клопотанням відповідача, яка не була згодна з вартістю цього майна, експертиз, позивач змінив позовні вимоги, оскільки за висновком експертиз, вартість майна була визначена набагато вище, чим її оцінив позивач.3 а таким обставин, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає, що з позивача на користь відповідача повинно бути стягнута плата за проведення експертизи у розмірі 50%, що у грошовому виразі складає 333, 06 грн.

Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі  1265, 49 грн. як  1% від

задоволених витог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  30  грн.

На підставі ст.ст.60, 61, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на:

-1/2 частку будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області;

-1/2 частку земельної ділянки за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області площею 0, 0999 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель;

-автомобіль НОМЕР_1.

Визнати право приватної власності за ОСОБА_3 на:

-1/2 частку будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області;

-1/2 частку земельної ділянки за адресою: вул. Восточна, 24, м. Димитров Донецької області площею 0, 0999 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель;

-пральну машину «Електролюкс»;

-ДВД «ВВК»;

-відеомагнітофон «Соні»;

-радіотелефон «Панасонік»;

-стінку «Сонет»;

-холодильник «Норд»;

-водонагрівальний бак «Електролюкс»;

-водонагрівальний бак «GORENIE»;

-музичний центр «AIWA».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості майна у розмірі 8002 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз у розмірі 333, 06 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1265, 49 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.