УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м.Чернігів тел.7-99-18
просп.Миру,20 тел.178-853
=============================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
13 червня 2006р. Справа № 8/85
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2)
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_3.
Про стягнення 3234грн.88коп. збитків
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
С У Т Ь С П О Р У:
Позивачем заявлено позов про стягнення 3234грн.88коп. збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення, що укладався між сторонами у справі.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав. Справа на підставі ст..75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. За загальними правилами відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, якщо ухвала суду надсилалася йому за адресою, зазначеною в позовній заяві. Як вбачається із матеріалів справи, поштова адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві, відповідає місцю проживання відповідача, яке зазначено у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця від 20.11.01р. За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм право на прийняття участі у судовому засіданні, а тому справа розглядається у його відсутності.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, незважаючи на її обізнаність про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що позивачкою представлені витребувані судом докази, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивачки або її представника.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши додатково надані позивачкою докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка зазначає, що нею на підставі договору оренди нежитлового приміщення передавалося відповідачу в оренду нежитлове приміщення площею 98кв.м., розташоване у АДРЕСА_4, строком на 11 місяців від дня укладення договору. Акт приймання-передачі нежилого приміщення в оренду між сторонами договору не складався.
В порушення п.3.4. договору відповідач повідомив позивачку листом, яке нею було отримано 29.12.05р., про дострокове розірвання договору з 31.12.05р.
31.12.05р. був складений акт приймання-передачі приміщення, розташованого за адресою: вул..Мстиславська,25/12, із якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийшли згоди про розірвання договору оренди та про відсутність у обох сторін фінансових та інших претензій одного до одного.
Аналіз змісту данного договору оренди нежитлового приміщення свідчить, що сторонами цього договору є фізичні особи, оскільки в ньому відсутні будь-які посилання, що договір укладається між фізичним особами-підприємцями з метою здійснення господарської діяльності. Крім того, в договорі відсутня дата його укладення, що перешкоджає встановленню моменту виникнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовідносин щодо оренди об'єкту нерухомості.
Як свідчать надані позивачем Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.04.04р. та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.04.04р. НОМЕР_1, нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1, як фізичній особі.
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав можуть звернутися юридичні особи, а також фізичні особи, які в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що сторони у даній справі є суб'єктами господарювання. Разом з тим, виходячи із змісту ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні, виконанні господарських договорів, та з інших підстав. Таким чином, фізична особа-підприємець може звернутися до господарського суду за захистом свого права, яке порушено при здійсненні ним господарської діяльності.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачка встановленими засобами доказування не довела суду факт наявності орендних правовідносин між нею та ОСОБА_2, як між суб'єктами господарювання. Надані позивачкою копія свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.06р., книги доходів і витрат підприємця, що надає послуги, як на докази укладення нею договору оренди як підприємцем, судом до уваги не приймаються, оскільки свідоцтво видано після укладення договору оренди -1 січня 2006р., а книга доходів і витрат зареєстрована в 2004р. і докази продовження її реєстрації на 2005р. позивачка суду не надала.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка не довела суду факт укладення договору оренди між нею та ОСОБА_2, як суб'єктами господарювання (підприємцями), даний договір не може бути покладений в основу рішення про стягнення збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання зобов'язань за цим договором.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні має бути відмовлено.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відшкодуванню позивачці не підлягають.
Керуючись ст.ст.1,12,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Суддя Т.Г.Оленич