справа №1-40 2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року        Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді  - Олексюк Г.Є.

при секретарі  - Сахончик Т.В. з участю прокурора -Войтюка Р.В.

захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу по обвинуваченню - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого , не працюючого , раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4

в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

встановив:

24 липня 1996 року , близько 18 год. ОСОБА_2, виконуючи обов»язки охоронця орендного підприємства « Укркульмеблі», розташованого за адресою м.Рівне, вул.  Заміська, 2, умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на викрадення охоронюваного ним майна .При цьому він після закінчення робочого дня ключем відкрив ворота ангару на територію « Укркультмеблі» і через ці ворота впустив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та територію сховища, призначеного для зберігання листової сталі. З даного сховища ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було викрадено 10 листів листової сталі товщиною 2, 5 мм загальною вагою 630 кг. вартістю 453, 6 грн., які на автомобілі , керованому ОСОБА_4 вивезли за територію орендного підприємства « Укркультмеблі» .

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєні злочину , передбаченому ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, суду показав, що дійсно скоїв даний злочин при зазначених у вироку обставинах .

У скоєному розкаюється, просить не позбавляти його волі, зазначив, що якби не важкі матеріальні умови, то даний злочин не вчинив. Просить  н позбавляти його волі.

При вирішенні питання про обсяг досліджених доказів у порядку ст. 299 ч.3 КПК України підсудний та інші учасники судового розгляду погодились з недоцільністю дослідження доказів, зібраних досудовим слідством стосовно обставин вчиненого злочину і їх не оспорюють. При цьому завірили суд, що розуміють зміст цих обставин, наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати зазначені обставини в апеляційному порядку .Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності їх позицій у суду немає.

Дослідивши показання підсудного , оцінивши та перевіривши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку , що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю. Злочинні дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб , поєднаному з проникненням у сховище.

При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного, а також особу підсудного. Так, ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, раніше не судимий , за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 02 березня 1995 року з приводу легкої розумової відсталості.

Відповідно до висновку   амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 128/97 від 09 квітня 1997 року  на момент скоєння злочину    ОСОБА_2 в тимчасовому хворобливому стані  не знаходився і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. /а.с.с43-45/

До обставин , які пом"якшують покарання, суд відносить визнання підсудним своєї вини, щире розкаяння в скоєному та сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання , судом не встановлено.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності , суд рахує , що виправлення і запобігання чиненню підсудним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання з випробуванням.

Судових витрат по справі не має.

Речовий доказ 10 листів сталі товщиною 2, 5 мм, вагою 630 кг., підлягає поверненню ОП « Укркультмеблі» /а.с. 27/

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому міру покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 7 6 КК України зобов»язати ОСОБА_2 :

І/не виїжджати за межі України постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2/повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на орган виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд.

Речовий доказ 10 листів сталі товщиною 2, 5 мм, вагою 630 кг., повернути ОП « Укркультмеблі» /а.с. 27/

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення , а засудженим, який утримується під вартою , в той же строк, з моменту отримання копії вироку.