Україна
Господарський суд Чернігівської області
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.178-853
09 червня 2006р. справа № 14/122
За позовом: Державного підприємства “Шабалинівський спиртовий завод”, с.Іванівка, Борзнянський р-н., вул..Заводська,1
До відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Іванівка”, с.Іванівка, Борзнянський р-н.
про стягнення 86189грн.57коп.
Суддя Книш Н.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Бичок Т.В. представник, довіреність від 05.06.06р., Старостенко Ю.А. представник, довіреність від 05.06.06р...
Від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 86189,57грн. за поставлений товар (барда) по видатковим накладним №РН-0000374 від 30.11.05р., №РН-0000416 від 31.12.05р., №РН-0000030 від 31.01.06р., №РН-0000220 від 28.02.06р., №РН-0000306 від 31.03.06р.
Представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення, де зазначив, що позивач в рахунок погашення боргу отримав від відповідача товарно-матеріальні цінності на суму 2978,19грн., що претензія щодо оплати поставленого товару вручена відповідачу та визнана ним на суму 86189,57грн., що відповідачем 08.06.06р. сплачено на рахунок позивача 6000грн. та просив стягнути з відповідача 80189,57грн. боргу, 861,89грн. держмито та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №21 від 09.08.06р., в якому не заперечував проти заборгованості перед позивачем в сумі 86189,57грн., повідомив про перерахування на рахунок позивача 08.06.06р. 6000,00грн.та просив суд не стягувати суму боргу одночасно, а дати можливість розрахуватися з позивачем помісячно у зв’язку з складним фінансовим становищем підприємства. Відповідач у відзиві зазначив, про усну домовленість між керівниками про сплату боргу в термін до 01.08.06р., а саме в червні –20000,00грн., липні –30000,00грн., серпень –36189,57грн.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача щодо надання можливості розраховуватися помісячно.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
Позивач здійснив відпуск барди відповідачеві по видатковим накладним №РН-0000374 від 30.11.05р. на суму 7200,00грн., №РН-0000416 від 31.12.05р. на суму 16275,00грн., №РН-0000030 від 31.01.06р. на суму 22921,33грн., №РН-0000220 від 28.02.06р. на суму 20500,00грн., №РН-0000306 від 31.03.06р. на суму 22271,43грн., а всього на суму 89167,76грн. Факт отримання товару підтверджується відповідачем та поданими документами, двостороннім актом звірки розрахунків складеного між сторонами станом на 29.04.06р.
Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався. Угода купівлі-продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем .
Позивач у наведеному розрахунку та письмовому поясненні посилається на проведення відповідачем часткового у сумі 2978,19грн. розрахунку за отриману барду шляхом отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей. На день звернення до суду позивач визначає заборгованість позивача (з врахуванням часткової оплати) у розмірі 86189,57грн.
Після порушення провадження у справі відповідачем перераховано позивачу в рахунок сплати боргу 6000грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.06.06р. №476 та визнає позивач. Оскільки заборгованість в сумі 6000грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 6000грн. підлягає припиненню.
Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов’язання відповідачем по оплаті отриманого товару, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обв’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач на день розгляду справи в суді не надав доказів оплати отриманого товару в повній сумі. Заборгованість відповідача в сумі 80189,57грн. підтверджується матеріалами та відповідачем.
Відповідно до ст.22 ч.5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст.78 ч.5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позов в повній сумі 86189,57грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки відповідач в порушення ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно та в повній сумі не розрахувався та вимоги позивача визнав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 80189,57грн. Провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 6000грн. підлягає припиненню.
Клопотання відповідача про надання можливості розраховуватися з позивачем помісячно судом не задовольняється, оскільки відповідачем не подано доказів домовленості з позивачем стосовно графіку сплати боргу, крім того, відповідачем не подано документального обґрунтування заявленого клопотання та наявності виключних обставин для надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 861,89грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 655, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ч.5 ст.78, п.1-1ст. 80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Припинити провадження по справі в частині стягнення боргу на суму 6000грн.00коп. у зв’язку з відсутністю предмету спору.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Іванівка” (с.Іванівка, Борзнянський р-н, р/р 260058365 ЧОД АППБ “Аваль” м. Чернігів МФО 353348код 00729853) на користь Державного підприємства “Шабалинівський спиртовий завод” (с.Іванівка, Борзнянський р-н., вул.Заводська,1, р/р 26004305835662 в філії “Відділення Промінвестбанку в м.Ніжин Чернігівської області” МФО 353434 код 00375332) 80189грн.57коп. боргу, 861грн.89коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Ю.Книш