Справа №2-72/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2009 року, Володарський районний суд Київської області, в складі :

головуючого судді Ярмоленко Г.Л.,

при секретарі Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні, в смт Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1

до       ОСОБА_2 сільської ради Володарського району Київської області ;

ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області про визнання права на отримання державного акта на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 22.01.2009 року звернулася до суду з названим позовом , в якому вказувала , що 01 вересня 1929 року її батько ОСОБА_4 був прийнятий в колгосп в с Рачки Володарського району Київської області. З часом колгосп був неодноразово реорганізований і на його основі створено колективне аграрне підприємство „ Рось". 28 лютого 1996 року колективному аграрному підприємству „ Рось" с.Завадівка видано Державний акт на право колективної власності на землю. На час реєстрації Державного акту на право колективної власності на землю КАП „ Рось" прізвище ОСОБА_4 не було внесено в списки, який додавався до Державного акта і відповідно він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай). 18 травня 1996 року ОСОБА_4 помер. Позивач вважає , що ОСОБА_4 набув право на отримання сертифіката на право на земельну частку ( пай) та просить суд , поновити строк позовної давності. Визнати за ОСОБА_1 право на отримання державного акта на право приватної власності на землю площею 2, 84 умовних кадастрових гектарів , вартістю 13 297 грн. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , в межах земель ОСОБА_2 сільської ради Володарського району Київської області.

Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Володарського району Київської області ввійти з клопотанням до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області про дачу згоди на виготовлення технічної документації, що посвідчує право власності на землю , площею 2, 84 умовних кадастрових гектарів ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3 районну державну адміністрацію Київської області після затвердження технічної документації із землеустрою , що посвідчує право власності на землю розміром 2, 84 умовних кадастрових гектарів , в межах земель ОСОБА_2 сільської ради Володарського району - видати державний акт на ім'я ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Володарського району Київської області просила рішення прийняти на розсуд суду .

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Київської області позов не визнав з підстав пропуску строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити .

По справі встановлено , що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , що стверджено свідоцтвом про її народження та свідоцтвом про одруження ( а.с.9) . 01 вересня 1929 року ОСОБА_4 був прийнятий в колгосп в с Рачки Володарського району Київської області та являвся членом даного господарства, що встановлено із довідки для призначення пенсії члену колгоспу ( а.с.20) та довідки члена колгоспу № 137 від 06 грудня 1965 року ( а.с.16) , довідки № 90 від 06 грудня 1965 року ( а.с.17) , довідки правління колгоспу Суворова с.Рачки від 8 серпня 1966 року ( а.с.19), та довідки управління Пенсійного фонду у ОСОБА_3 районі про призначення пенсії ОСОБА_5 як члену колгоспу ( а.с.22). Інших документів , які вказували б на період перебування названої особи в членах господарства немає. Архівна довідка № 313 від 15.12.2008 року вказує на те, що документів довоєнного періоду на зберіганні в архівному відділі немає (а.с.12). Однак у суда немає сумнівів, що ОСОБА_4 являвся членом колгоспу „ III -п'ятирічки" з 1929 року і до дня смерті.

Відповідно до архівної довідки № 314 від 15.12.2008 року у 1944 році на території села Рачки Володарського району Київської області відновив свою діяльність колгосп ім. III п'ятирічки і функціонував він до 1962 року . У 1963 році колгосп ім. III п'ятирічки перейменовано на колгосп „ Жовтень" , у 1964 році „ Жовтень" перейменовано на колгосп ім. Суворова . У 1966 році ім. Суворова приєднано до колгоспу ім. 18-го партз'їзду с Завадівка . 24 грудня 1991 року колгосп 18 -го партз'їзду перейменовано на колгосп „Рось". 11 лютого 1994 року колгосп „ Рось" було реорганізовано та на його основі створено колективне аграрне підприємство „ Рось".

28 лютого 1996 року ОСОБА_3 районним відділом земельних ресурсів за № 15 було зареєстровано державний акт на право колективної власності на землю , який було видано колективному аграрному підприємству „ Рось" Володарського району Київської

області (а.с ).  Прізвище   ОСОБА_4 не значиться в списках осіб -

членів КАП „ Рось" , які мали право на отримання земельної частки (паю), що додавався до державного акту на право колективної власності на землю громадянам колективного аграрного підприємства       „Рось" Володарського району Київської області (а.с )

Довідка відділу земельних ресурсів у ОСОБА_3 районі №2271 від 18.12.2008 вказує, що розмір земельної частки (паю) становить 2, 84 умовних кадастрових гектарів. Вартість середньої частки (паю) становить 13297 грн. ( а.с. 21).

18 травня 1996 року ОСОБА_4 помер , що стверджено свідоцтвом про смерть ( а.с. 10).

Наведені вище обставини визнаються кожною стороною та є безспірними.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р. №720/95 - право на земельну частку (пай) мають члени КСП, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Встановлені судом обставини вказують, що на час видачі колективному аграрному підприємству „ Рось" державного акта на право  колективної власності    на землю , батько

позивача був живим та являвся членом названого підприємства . Починаючи з дня видачі Державного акта господарству, тобто з 28.02.1996 року сам ОСОБА_4 за свого життя та після його смерті спадкоємці в установлений законом строк не зверталися до колективного аграрного підприємства , а у разі виникнення спору до суду з позовом про визнання за ним права на земельну частку (пай), а тому строк пред'явлення позову сплив 28.02.1999 року.

П. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) вказує , що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів , строк пред'явлення яких, встановлений законодавством , що діяло раніше , не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Обставини справи вказують, що строк позовної давності по даній справі сплив ще під час дії ЦК України (1963 року), оскільки відповідно до ст. 71 ЦК України ( 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи , право якої порушено ( позовна давність), встановлюється в три роки.

Ст.80 ЦК України ( 1963 року) визначає наслідки закінчення строку позовної давності і вказує на те , що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності , порушене право підлягає захистові.

Наведене вище вказує, що батько позивача мав право на отримання державного акта на право власності на землю, однак за свого життя він не звертався до суду з позовом . Позивач як спадкоємець першої черги за законом звернулася до суду з даним позовом вже після закінчення строку позовної давності. Поважних причин пропуску строку позовної давності представник позивача не вказав. Суд не може взяти до уваги його твердження про те, що ОСОБА_1 , тільки тепер дізналася про порушене право, поскільки раніше вона не знала про день видачі державного акта колективному аграрному підприємству „ Рось" .

Таким чином в суда відсутні підстави для поновлення строку і відповідно у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Керуючись п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. №720/95, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року), ст.ст. 71, 80 ЦК України( 1963 року), ст.ст.3, 5, 8, 13, 57, 79, 208, 209, 212-215 ЦПК України , суд , -

ВИРІШИВ :

У позові ОСОБА_6 про визнання права на отримання державного акта на право приватної власності на землю - відмовити, у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .