Номер стат.звіт.К.56 .

Справа №2-3560/08

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 грудня 2008 року     м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі:     головуючого - судді        Заборовського B.C.

при секретарі     Іваницький Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини А - 1556 про стягнення грошової заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А - 1556 про стягнення грошової заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що він проходив військову службу у військовій частині А 1556 на посаді інспектора ревізора фінансово-економічної служби військової частини А 1556, в подальшому він був призначений на іншу посаду (КРУ Зах. ОК м.Львів), де і проходить службу в даний час.

Позивач звернувся до військової частини А -1556 про стягнення грошової заборгованості, згідно ч.2 ст.9 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення також речове майно чи продовольчі пайки, чи за їх бажанням грошову компенсацію. Відповідно до ч.4 ст.9 вищезазначеного закону «Порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна та продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів».

В судове засідання позивач не з»явився, але від нього надійшла заява в якій просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить суд їх задоволити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомляв.

Зі згоди позивача суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст.169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановлениям заочного рішення, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підставність позову і необхідності  його задоволення, виходячи із слідуючого.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А - 1556 про стягнення грошової заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що він проходив військову службу у військовій частині А 1556 на посаді інспектора ревізора фінансово-економічної служби військової частини А 1556, в подальшому він був призначений на іншу посаду (КРУ Зах. ОК м.Львів), де і проходить службу в даний час.

Згідно ч.2 ст. 17 Конституції України «держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.»

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 05.05.2003 року №389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» було встановлено щомісячну надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України у відсотках грошового забезпечення. Умови й порядок виплати зазначеної надбавки викладені в Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 26.05.2003 року №149 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 року за №411/7732). Розмір зазначеної надбавки грошового забезпечення залежить від вислугу років.

Відповідно ст.2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у праві і свободах, визначених законодавством України.

Згідно ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» Держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовцям у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.

Отже, ОСОБА_1 станом на 01.05.2003 року мав вислугу понад 15 років, що стверджується копією службового списку за №У-385801 /а.с.6-10/.

Згідно з вищезазначеним Указом Президента України надбавка з 01.05.2003 року по теперішній час повинна була виплачуватись відповідачем в розмірі 50% від грошового забезпечення, але за винятком грудня 2003 року та декількох місяців 2004 року з метою економії коштів надбавка виплачувалась у заниженому розмірі, що стверджується довідкою за №248 від 04.09.2007 року /а.с.4/ та розрахунком доплати надбавки за безперервну службу /а.с.5/.

Відповідно до ст. 625 ЦК України «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення^ також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідача стягнути 51, 00 грн. держмита в дохід держави.

Керуючись ст.17 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 88, ч.4, ст.169, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст.625 ЦК України на підставі ст.2, ст.9 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.1 Указу Президента України від 05.05.2003 року №389, суд -

рішив :

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Стягнути з рахунку грошового забезпечення військової частини А -1556 в користь ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 - 10 045 (десять тисяч сорок п»ять) гривень 62 копійки заборгованості за грошове зобов»язання, з урахуванням індексу інфляції.

Стягнути з військової частини А 1556 в користь держави 51.00 грн. державного мита.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів в апеляційний суд Закарпатської області.