Справа № 22ц-5814 Головуючий в суді 1 інстанції Додатко В.Д.
Доповідач Березовенко Р.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Голуб С.А.,
суддів: Березовенко Р.В., Оношко Г.М.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 07жовтня 2009 року в справі
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Бородянське районне управління юстиції, про визнання заповіту недійсним,
та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа без самостійних вимог- Бородянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2007 року до суду з вказаною позовною заявою звернувся ОСОБА_3 мотивуючи її тим, шо 17 лютого 2007 року померла його мати, ОСОБА_4, яка при житті заповідала після своєї смерті все своє майно йому та відповідачці, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та речей домашнього вжитку.
З 07 грудня 2006 року по день смерті його мати перебувала на утриманні в Бородянському будинку-інтернаті для престарілих та інвалідів і померла з діагнозом порушення мозкового кровообігу, яка при підписанні нового заповіту не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.
15 грудня 2006 року ОСОБА_4 на користь позивачки склала новий заповіт, який відповідно до ст.ст. 225, 1257 ЦК України, позивач просить суд визнати недійсним.
В свою чергу ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, який мотивувала тим, що 15 грудня 2006 року її мати ОСОБА_4 на її користь склала новий заповіт, так як позивач не просто погано до неї відносився, а застосовував до неї фізичне насильство. А тому, відповідно до ст. ст. 15, 16, 1216 - 1225, 1233, 1235, 1268 - 1270 ЦК України просила суд визнати за нею право особистої власності на будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1036 га в порядку спадкування за заповітом після смерті 17 лютого 2007 року матері ОСОБА_4.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07жовтня 2009 року позовну заяву ОСОБА_3 було задоволено. Визнано заповіт ОСОБА_4, посвідчений 15.12.2006 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за №4479, на користь ОСОБА_2 недійсним. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі та відмову в задоволенні первістного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 лютого 2007 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та речей домашнього вжитку.
З 07 грудня 2006 року ОСОБА_4 на комерційній основі, згідно з договором, перебувала на утриманні Бородянського будинку-інтернату для престарілих та інвалідів де і померла від повторного гострого порушення мозкового кровообігу.
З заповіту від 15 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_4 все своє майно заповідає ОСОБА_2 про що власноручно у ньому зазначила.
Згідно до висновку посмертного акту №352 судово-психіатричної експертизи від 04 червня 2008 року проведеного відділом судово-психіатричних експертиз КЗ КОР " ОПНМО " смт.Глеваха, Васильківського району ОСОБА_4 під час складання заповіту (15.12.2006 року) мала психічні розлади, які у неї були виражені сутьєво, тому вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, відповідно до норм ст.ст. 57- 61 ЦПК України, дійшов правильного висновку, що первістн ий позов було доведено та підтверджено у судовому засіданні належними та допустимими доказами, тому він є обгрунтованими і підлягає задоволенню. Висновок суду що зустрічні позовні не були доведені та підтверджені у судовому засіданні належними та допустимими доказами, тому є необгрунтованими і не підлягають задоволенню також грунтуються на матеріалах справи.
Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: