Справа № 22Ц -1255/2010 Головуючий у 1 інстанції Остахнович А.В
Категорія Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого – судді : Яворського М.А.
суддів: Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.,
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та встановлення порядку користування при садибною земельною ділянкою, зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів дарування будинку і визнання його спільною власністю, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2002 році ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила постановити рішення суду, яким провести поділ спільного сумісного майна подружжя між нею та відповідачем, а саме поділити житловий АДРЕСА_1 визнавши вказаний житловий будинок спільним сумісним майном подружжя, та провівши його поділ між нею та відповідачем у справі, при цьому виділити їй ? частину вказаного житлового будинку та визначити порядок користування земельною ділянкою біля вказаного будинку між ними, просила поділити також між ними і земельну ділянку ( пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП „Фастівське" право на яку має відповідач згідно до сертифікату № 0245354, просила також поділити інше рухоме майно, що було придбане ними в період шлюбу.
Свої вимоги мотивувала тим, що з 1967 р. по 2002 р. вона перебувала в шлюбі з відповідачем по справі, придбали майно згідно акту опису майна, побудували АДРЕСА_1 просить поділити майно розділити будинок та визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою. При поділі житлового будинку просить врахувати порядок користування який між ним фактично склався.
Відповідач подав зустрічний позов, посилаючись на те, що за час спільного проживання крім житлового АДРЕСА_1 вони побудували також і житловий будинок по АДРЕСА_2, який позивачка без його згоди в 2001 р. подарувала дочці ОСОБА_4, яка в свою чергу теж без його згоди в 2002 р. подарувала ОСОБА_5, тому просить визнати договори дарування не дійсними, а будинок визнати спільною власністю його та позивачки.
Позивачка зустрічного позову не визнала, суду пояснила, що будинок по АДРЕСА_2 це спадщина, яку вона отримала в 1982 р. після смерті своєї матері, відповідач ніякого відношення до нього не має, він в будинку нічого не робив, в 2001 р. вона подарувала будинок їхній дочці, а та в 2002 р. порадувала іншій людині, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 29 грудня позов ОСОБА_3 задоволено.
Розділено житловий АДРЕСА_1 за 3 варіантом судово-технічної експертизи від 30.10.2009 р., за яким виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину будинку, яка складається з приміщення кімнату 1-1 площею 12.80 кв.м. вартістю 7528 гр., кімнату 1-4 площею 18,60 кв.м. вартістю 6043 гр., кімнату 1-5 площею 5,50 кв.м. вартістю 4744 гр., кімнату 1-6 площею 8,90 кв.м. вартістю 7677 гр., кімнату 1-7 площею 3,60 кв.м. вартістю 3176 гр., кімнату 1-8 площею 5.50 кв.м. вартістю 4852 гр., погріб „Б" вартістю 1927 гр., погріб під „А" вартістю 608 гр., гараж „В" вартістю 4052 гр., сарай „Г" вартістю 9332 гр., колодязь „К" вартістю 1513 гр., вбиральню „Е" вартістю 590 гр., трубопровід № 5 вартістю 1700 гр., трубопровід № 6 вартістю 7555 гр., що на 6366,8 гр., більше від ідеальної долі.
Виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_2 на ? частину будинку, що складається з приміщень: кімнати 1-2 площею 12,0 кв.м. вартістю 10350 гр., кімнати 1-3 площею 26,9 кв.м. вартістю 23202 гр., літню кухню „Д" вартістю 18427 гр., навіс „Ж" вартістю 4976 гр., колодязь „К1" вартістю 1607 гр., що на 6366,8 грн. менше від ідеальної долі.
Зобов’язано провести переобладнання вказаний будинок з одноквартирного в двоквартирний шляхом проведення ремонтно-будівельні робіт: демонтажу та замуровування дверного отвору між приміщеннями 1-1 та 1-2; демонтажу віконного блоку в приміщенні 1 -3 та влаштування дверного вхідного отвору із заповненням; влаштування додаткового віконного отвору із заповненням в приміщенні 1-3. Покладено на кожного із співвласників обладнати в виділяємих приміщеннях окреме електроосвітлення, водопостачання та опалення.
Покладено обов’язок на сторони провести роботи за власні кошти та власними силами після закінчення опалювального сезону.
Визначено порядок користування земельною ділянкою.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6366,8 грн. за різницю в виділених частинах будинку.
Розділено також між сторонами інше спільне рухоме майно подружжя, те передано позивачці вказаного майна на загальну суму 26704 грн., відповідачу ОСОБА_2 на суму 26704 грн..
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної частки (паю) розміром 2,15 га., яка належить ОСОБА_2 на підставі сертифікату № 0245354, і яка перебуває у колективній власності КСП «Фастівське», стягнута за неї відповідну грошову компенсацію з ОСОБА_2 в сумі 14395,29 грн., також визнати за ОСОБА_3 право на отримання 1/2 частки грошової компенсації Державної цільової безпроцентної позики за автомобіль „Москвич -2141", стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 5250 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі за проведення експертиз 1866 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_3 - відмовлено.
В задоволенню позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсягу.
В апеляційній скарзі відповідач у справі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи просить рішення суду скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд до іншого суду Київської області.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції проводячи поділ житлового будинку не врахував обставини справи зокрема наявність в експертизі варіантів поділу за ідеальними частками по ? частині кожному із подружжя ( варіант 1 експертизи) а провів поділ за 3 варіантом в якому частка позивачки в житловому будинку значно перевищує ідеальну. Кім того вважає що суд безпідставно провів поділ належну йому члену КСП «Фастівське» земельну частку (пай) , оскільки зазначене майно подружжям не купувалося а було безкоштовно передано йому державою за його участь в КСП, посилався також на незаконність відмови у позові щодо поділу і АДРЕСА_2, оскільки вважає, що хоч позивачка і отримала його у спадщину, однак ними за час шлюбу його вартість значно збільшилася, що свідчить про виникнення нової власності і яка підлягала поділу. Не погоджується він і з покладенням судом на нього судових витрат за проведення судових експертиз. Оскільки дані експертизи були проведенні не ліцензійною установою та при вирішенні справи суд не використовував їх висновків.
Позивачка у справі ОСОБА_3 не погоджуючись із доводами апеляційної скарги подала заперечення на неї в якій просить апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити як безпідставну, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке що постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснень відповідача у справі та його представника, позивачки та її представника, пояснення відповідачки ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що сторони у справі в період з 12 серпня 1967 року до 05 липня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі та мають трьох повнолітніх дітей.
Під час спільного проживання у шлюбі та за спільні кошти подружжя побудували житловий АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 4836,4 кв.м..
Крім того за час спільного проживання в шлюбі сторонами позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було придбано нерухоме майно опис якого був проведений в 2002 році при зверненні позивачкою до суду, а також придбано облігацію Державної цільової безпроцентної позики 1990 року на ім’я відповідача ОСОБА_2 для придбання автомобіля «Москвич-2141» і яка була виплачена відповідачу 03 травня 2007 року в сумі 10500 грн.
Також відповідачем у справі ОСОБА_2 як членом КСП «Фастівське» було отримано у власність земельну частку (пай) розміром 2.15 га. на території Малоснітинської сільської ради Фастівського району.
Вирішуючи вказаний спір та, постановляючи 29 грудня 2009 року рішення, суд першої інстанції виходив із того, що вказаний спір між сторонами розглядався судом в 2003 році та було постановлено рішення за яким сторони фактично провели поділ рухомого майна і при розгляді вказаної справи позивачка та відповідач фактично погодилася із даним поділом рухомого майна, однак в частині поділу нерухомого майна - житлового АДРЕСА_1, встановлення порядку користування земельною ділянкою біля вказаного будинку, поділу земельної частки (паю), що отриманий відповідачем за період його роботи в КСП «Фастівське» та стягнення із відповідача коштів за придбання Державної цільової безпроцентної позики сторони так і не вирішили спір, тому суд першої інстанції виходячи з вимог ст.ст. 60, 67, 71 СК України, визнав обґрунтованими доводи позивачки в частині поділу житлового будинку за третім, із трьох запропонованих варіантів судової будівельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2009 року, обґрунтованими на думку суду є вимоги позивачки в частині визнання за нею права власності на ? частину земельної частки (паю), та вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат пов’язаних проведення судово-технічних експертиз від 21 жовтня 2002 року та додаткової судової технічної експертизи від 10 лютого 2003 року , а тому задовольнив її вимоги .
Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можливо, оскільки вони ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи, суперечать нормам матеріального права.
Так, згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено і не оспорюється сторонами спірний житловий будинок побудований позивачкою та відповідачем у період шлюбу та є їх спільною сумісною власністю хоч і зареєстрований на відповідача у справі ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності від 22 березня 1988 року, що видане ОСОБА_6 сільською радою, тому колегія суддів погоджується із доводами позивачки та рішенням суду першої інстанції що вказаний житловий будинок є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Погоджується колегія суддів і з вимогами позивачки про поділ вказаного житлового будинку виходячи із того що кожному із сторін належить по ? частині, тому суд першої інстанції визначаючи варіанти поділу вказаного житлового будинку відповідно до висновку №9700/9701 повторної судової будівельно-технічної експертизи проведеної 30 жовтня 2009 року проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, повинен був враховувати роз’яснення, що викладені в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" де зазначено, що п ри вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Тому при проведенні поділу житлового будинку суд першої інстанції повинен був обрати варіант який найбільше наближений до поділу будинку між сторонами в ідеальний частка.
Обираючи 3 варіант поділу житлового будинку суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що при вказаному варіанті враховуються інтереси відповідачки, яка весь час після припинення шлюбу проживала в даному будинку та дотримувала виділені їй приміщення в належному стані.
Однак колегія суддів вважає, що даний варіант не може бути прийнятий оскільки при вказаному поділі частка позивачки збільшується від ідеальної на 6366 грн. 80 коп. , що становить майже 5% відсотків, а в цілому поділ будинку становитиме 60/100 позивачки та 40/100 у відповідача.
Колегія суддів вважає, що найбільш відповідним варіантом поділу вказаного житлового будинку та господарських споруд ( домоволодіння) є варіант №1 висновку №9700/9701 повторної судової будівельно-технічної експертизи проведеної 30 жовтня 2009 року проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за яким у власність сторін виділяєть по 50/100 частин вказаного житлового будинку.
Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Малоснітинської міської ради №6 від 29 січня 2007 року надано дозвіл на переобладнання одноквартирного житлового АДРЕСА_1 на двоквартирний. В матеріалах справи маються також і висновки відділу архітектури та відділу ГУМНС про відповідність вказаного переобладнання будівельним та протипожежним нормам.
При цьому колегія суддів з врахуванням доводів позивачки про встановлений між сторонами фактично порядок користування жилими приміщенням вважає за необхідне провести поділ будинку та виділити позивачці саме кімнати в яких вона постійно проживає та здійснює їх догляд та ремонт, а саме житлове приміщення 1-4 площею 18.6 м.2, нежитлові приміщення 1-5 площею 5.5 кв.м., 1-6 площею 8.9 кв.м., 1-7 площею 3.6 кв.м. , 1-8 площею 5.5 кв.м. та переобладнане приміщення 1-1а площею 4.82 кв.м., а також господарські споруди погріб А вартістю 608 грн., гараж В вартістю 4052 грн., сарай Г вартістю 9332 грн., колодязь К вартістю 1513 грн., вбиральну Е вартістю 590 грн., трубопровід №5 вартістю 1700 грн., трубопровід №6 вартістю 7555 грн., на загальну суму 64676 грн. що становитиме 50/100 частин домоволодіння та менше від ідеальної частки на 252,8 грн.
Відповідачу ж підлягає виділення житлове приміщення 1-3 площею 26.9 кв.м., житлове приміщення 1-2 площею 12 кв.м., та переобладнане не житлове приміщення 1-1 площею 7.89 кв.м. всього по будинку на суму 38246 грн. та господарські споруди погріб Б вартістю 1927 грн., літня кухня Д вартістю 18427 грн., навіс Ж вартістю 4976 грн., колодязь К1 вартістю 1607 грн., на загальну суму 65182 грн. що становитиме 50/100 частин домоволодіння та більше від ідеальної частки на 252,8 грн.
Оскільки при вказаному поділі частки сторін незначно змінюються тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 252 грн. 80 коп. як перевищення вартості виділених йому приміщень в житловому будинку від ідеальної частки
З метою переобладнання вказаного житлового будинку з одноквартирного в двоквартирний зобов’язати сторони провести відповідні перебудови приміщення 1-1 для відокремлення приміщень кожному із співвласників, зокрема демонтувати та замурувати частково віконний блок в приміщенні 1-1, влаштувати другий дверний блок в приміщенні 1-1, тому колегія суддів враховуючи місце розташування вказаних переобладнань вважає за необхідне покласти на відповідача ОСОБА_2 обов’язок по переобладнанню перегородки між вказаними приміщеннями. А на позивачку обов’язок по облаштування другого дверного блоку до виділеного їй приміщення 1-1а.
Відповідно до вказаного варіанту колегія суддів вважає за необхідне провести і поділ земельної ділянки яка перебуває у користування сторін, а саме встановити порядок користування земельною ділянкою біля вказаного будинку загальною площею 4836, 4 кв.м., виділивши у користування кожному із співвласників будинку земельні ділянки площею по 2418.2 кв.м. відповідно до ліній розподілу зазначеному до варіанту №1 вказаного вище висновку.
Опис ліній розподілу: лінію розподілу будинку перпендикулярно центральному подовжити до перетину з центральною межею, далі лінію розподілу будинку перпендикулярно тильному фасаду будинку подовжити на 12,02м; далі паралельно тильному фасаду будинку прокласти відрізок довжиною 13,89м; далі паралельно центральному фасаду господарського блоку прокласти відрізок довжиною 9,26м; далі перпендикулярно центральному фасаду господарського блоку прокласти відрізок довжиною 2,24м; далі під кутом 45° прокласти відрізок до точки перетину зовнішніх стін навісу Ж та сараю Г; далі по лінії розподілі надвірних споруд; далі лінію розподілу споруд подовжити до перетину з правою межею;
межу із земельною ділянкою ОСОБА_7 подовжити на 18,28 м вглиб земельної ділянки по АДРЕСА_1 далі перпендикулярно подовженій межі прокласти відрізок довжиною 30м; далі паралельно подовженій межі в бік тильної межі прокласти відрізок довжиною 18,28м; далі прокласти відрізок довжиною 14,44м, з'єднавши отриману точку з точкою, яка знаходиться по лівій межі (пров. Луговий) на відстані 64.63м від тильної межі.
Колегія суддів також враховує, що визнаючи за позивачкою як подружжям право на ? частину земельного паю, який відповідач набув безкоштовно в порядку реформування КСП «Фастівське» не врахував, що вказане майно сторонами на спільні кошти не купувалися, а було надане відповідачу як колгоспнику в порядку визначеному ст. 25 ЗК України а тому є його особистою власністю, а не спільним майном подружжя, тому рішення першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Постановляючи рішення 29 грудня 2009 року Фастівський міськрайонний суд стягнув з відповідача на користь позивачки 1866 грн., судових витрат на проведення судових технічних експертиз від 21 жовтня 2002 року та додаткової судової технічної експертизи від 10 лютого 2003 року, при цьому судом не враховані що вказані експертизи були не повні та не кваліфіковані, що зумовило призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, яка була проведена 30 жовтня 2009 року експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, і яка була покладена в основу рішення суду першої інстанції. Оскільки зазначена експертиза оплачувалася саме відповідачем, тому і підстав для стягнення коштів з нього на користь позивачки у суду не було, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, на підставі наданих сторонами та досліджених судом доказах, та повинне бути залишено без змін.
Керуючись ст. ст. 209 ч.3, ст. 82, 84, 88, 303, 307, 309, 316, 318 ЦПК України, ст. ст. 368, 380 ЦК України, ст. 69, 70, 71 СК України, колегія суддів ,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року в частині поділу житлового будинку та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6366, 80 грн. за різниці у виділених приміщеннях скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
Позов ОСОБА_3 в частині поділу житлового будинку задовольнити частково.
Визнати житловий АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати право за кожним із них на ? частину вказаного житлового будинку.
Провести поділ вказаного житлового будинку між подружжям як співвласниками даного будинку за І варіантом висновку №9700/9701 повторної судової будівельно-технічної експертизи проведеної 30 жовтня 2009 року експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, виділивши при цьому у власність позивачці ОСОБА_3 ? частину вказаного будинку у вигляді наступних приміщень: житлове приміщення 1-4 площею 18.6 м.2, нежитлові приміщення 1-5 площею 5.5 кв.м., 1-6 площею 8.9 кв.м., 1-7 площею 3.6 кв.м. , 1-8 площею 5.5 кв.м. та переобладнане приміщення 1-1а площею 4.82 кв.м., а також господарські споруди погріб А вартістю 608 грн., гараж В вартістю 4052 грн., сарай Г вартістю 9332 грн., колодязь К вартістю 1513 грн., вбиральну Е вартістю 590 грн., трубопровід №5 вартістю 1700 грн., трубопровід №6 вартістю 7555 грн., на загальну суму 64676 грн., що становитиме 50/100 частин домоволодіння та менше від ідеальної частки на 252,8 грн.
Виділити відповідачу у справі ОСОБА_8 у власність ? частину цього ж житлового будинку а саме: житлове приміщення 1-3 площею 26.9 кв.м., житлове приміщення 1-2 площею 12 кв.м., та переобладнане не житлове приміщення 1-1 площею 7.89 кв.м. всього по будинку на суму 38246 грн. та господарські споруди погріб Б вартістю 1927 грн., літня кухня Д вартістю 18427 грн., навіс Ж вартістю 4976 грн., колодязь К1 вартістю 1607 грн., на загальну суму 65182 грн. що становитиме 50/100 частин домоволодіння та більше від ідеальної частки на 252,8 грн.
З метою переобладнання вказаного житлового будинку з одноквартирного в двоквартирний зобов’язати сторони провести відповідні перебудови приміщення 1-1 для відокремлення приміщень кожному із співвласників, зокрема демонтувати та замурувати частково віконний блок в приміщенні 1-1, влаштувати другий дверний блок в приміщенні 1-1, поклавши при цьому на відповідача ОСОБА_2 обов’язок по переобладнанню перегородки між вказаними приміщеннями. А на позивачки обов’язок по облаштування другого дверного блоку до виділеного їй приміщення 1-1а.
Встановити порядок користування земельною ділянкою біля вказаного будинку загальною площею 4836, 4 кв.м., виділивши у користування кожному із співвласників будинку земельні ділянки площею по 2418.2 кв.м. відповідно до ліній розподілу зазначеному до варіанту №1 вказаного вище висновку.
Опис ліній розподілу: лінію розподілу будинку перпендикулярно центральному подовжити до перетину з центральною межею, далі лінію розподілу будинку перпендикулярно тильному фасаду будинку подовжити на 12,02м; далі паралельно тильному фасаду будинку прокласти відрізок довжиною 13,89м; далі паралельно центральному фасаду господарського блоку прокласти відрізок довжиною 9,26м; далі перпендикулярно центральному фасаду господарського блоку прокласти відрізок довжиною 2,24м; далі під кутом 45° прокласти відрізок до точки перетину зовнішніх стін навісу Ж та сараю Г; далі по лінії розподілі надвірних споруд; далі лінію розподілу споруд подовжити до перетину з правою межею;
межу із земельною ділянкою ОСОБА_7 подовжити на 18,28 м вглиб земельної ділянки по АДРЕСА_1 далі перпендикулярно подовженій межі прокласти відрізок довжиною 30м; далі паралельно подовженій межі в бік тильної межі прокласти відрізок довжиною 18,28м; далі прокласти відрізок довжиною 14,44м, з'єднавши отриману точку з точкою, яка знаходиться по лівій межі (пров. Луговий) на відстані 64.63м від тильної межі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 252 грн. 80 коп. як перевищення вартості виділених йому приміщень в житловому будинку від ідеальної частки .
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1\2 частину земельної частки (паю) розміром 2,15 га., яка належить ОСОБА_2 на підставі сертифікату № 0245354, та перебуває у колективній власності КСП „Фастівське", а також в частині стягнення понесених позивачкою витрат в розмірі 1866 грн. на проведення судових технічних експертиз від 21 жовтня 2002 року та додаткової судової технічної експертизи від 10 лютого 2003 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання її права на частину земельної частки ( паю) та в стягненні судових витрат по проведення судових будівельно-технічних експертиз.
В іншій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2009 року залишити без змін.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного суду України протягом 2 місяців.
Головуючий:
Судді :