Справа №22ц-1425/10 Головуючий 1 інстанції:
Акулов Є.М.
Доповідач – Іванова І.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого – Іванової І.П. суддів: Галан Н.М., Украінцевої Л.Д.
при секретарі –Давиденко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу представника ПП СВФ «Агро» - Носарєвої А.О. на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25.12.2009р.
у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Сільськогосподарської виробничої фірми «Агро» про розірвання договору оренди, -
в с т а н о в и л а:
Позивачі звернулись до суду з дійсним позовом. На обґрунтування вимог зазначили, що в 2005 році, на термін 10 років уклали з відповідачем договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які належать їм на підставі державних актів на право власності на землю. Орендна плата згідно договору складала 897,55 грн. за 1 рік. Натепер, із-за інфляції, ціни на продовольчі та непродовольчі товари та інше зросли вдвічі, а умови договору з моменту укладення не переглядалися. Позивачі бажають самостійно господарювати та обробляти свої земельні ділянки, про що, відповідно умов договору, письмово попередили відповідача. Натомість отримали лише його пропозицію про готовність надалі підвищити орендну плату. Позивачі просять розірвати договори оренди та стягнути витрати по справі.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 25.12.2009р. позовні вимоги задоволено.
Розірвано договори оренди землі, укладені 05.05.2005 року відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Сільськогосподарською виробничою фірмою «Агро».
Стягнуто з Приватного підприємства «Сільськогосподарської виробничої фірми «Агро» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 45,5 грн. кожному судових витрат у справі.
Не погодившись із рішенням, представник відповідача: Приватного підприємства СПФ «Агро» подав апеляційну скаргу. В якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, та порушенням норм матеріального права просив рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок площею 6,5678 га. 5 травня 2005р. вони передали свої земельні ділянки за договорами оренди ПП «Сільськогосподарської виробничої фірми «Агро» строком на 10 років. Орендна плата складає 897,55 грн.
Задовольняючи позови ОСОБА_3, та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що умови договору не переглядались з моменту укладення договору, що є порушенням ст.ст.10,13 договорів оренди. Наслідки фінансової кризи 2008-2009років вплинули на економіку України, це суд визнав істотними змінами обставин, якими сторони керувалися при укладенні договорів, а також визнав підставою для розірвання договорів оренди.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду.
Згідно зі ст.ст.12,14,19 цього Закону договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов’язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачаються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч.2ст.14 Закону України “Про оренду землі”, підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, у тому числі й у частині розміру орендної плати (ст.792 ЦК України, ст.ст.16,21,25 Закону України “Про оренду землі”).
Як вбачається з договору оренди земельної ділянки (а.с.30) сторонами досягнуто домовленості щодо орендної плати у розмірі 1,5% від базової вартості земельної ділянки. Згідно п.10 договору, орендна плата сплачується з урахуванням індексації. Відповідачем ця вимога договору виконана, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка (а.с.52). У 2006, 2007, 2008р.р. орендну плату було збільшено на коефіцієнт індексації, позивачі отримала не 897,55 грн., як вказано в договорі та було у 2005р. а відповідно 928,86грн., 1273,44 грн., 2200,72 грн. Вказані відомості позивачами не спростовані.
Позивачами не було доведено, що відповідач неналежним чином виконує умови договору, а тому необхідно його розірвати в односторонньому порядку.
Відповідно до ст.652 ЦК України може бути розірвано договір у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали на інших умовах.
Доказів істотної зміни обставин, позивачами не надано.
Фінансова криза, на яку послався суд першої інстанції, також не може бути підставою для розірвання договору оренди.
Невідповідність висновків суду обставинам справи , неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивачів.
Керуючись ст.90ЗК, ст.ст.14,16,21,25 Закону “Про оренду землі”, ст.652 ЦК України ч.1 п.2 ст. 307, п.п.3,4ч.1ст. 309, ч.2ст. 314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ПП СВФ «Агро» - Носарєвої А.О. задовольнити.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25.12.2009р. скасувати.
У задоволенні позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено протягом 2-х місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
Ў